Даніель Дефо – не тільки знаменитий письменник, з-під пера якого вийшли такі чудові книги як «Загальна історія піратів», «Графічний роман», «Щоденник чумного року» і, звичайно ж, «Пригоди Робінзона Крузо». Даніель Дефо був ще і яскравою неординарною особистістю. Він є одним з найбільш відомих англійських романістів XVII-XVIII століть. І цілком заслужено, адже на його книгах виросло не одне світове покоління. Та й основоположником даного літературного жанру як такого став саме Даніель Дефо.
Відомий письменник до того, як до нього прийшла слава
Даніель Дефо родом з Туманного Альбіону, з самого серця Британської імперії. Він народився в Лондоні в 1660 році в сім’ї простих робітників. Його батько працював у м’ясній крамниці.
Маленького Даніеля з дитинства привчали до того, що він буде священнослужителем – його сім’я була дуже релігійною і віруючою. Але все ж в біографію Даніеля Дефо не увійшло пасторство. Майбутній великий романіст навіть навчався деякий час у духовній семінарії, але отримати сан так і не зміг. Причини відмови від кар’єри духівника невідомі, але тим не менш Біблії і церкви Даніель волів торгівлю – він пішов працювати в м’ясну лавку батька.
Починаючи приблизно з 1681 року, Дефо писав багато віршів релігійної тематики. Той період його життя насичений безліччю різноманітних подій, таких як участь у народному повстанні проти Якова II Стюарта, надходження в Ньюингтонскую Академію (так він вивчав латинську і грецьку мови). Після успішного закінчення навчання Дефо знову повернувся в торгівлю, а також багато подорожував по Європі і вивчав різні мови.
Письменник-шпигун під прикриттям торговця
Біографія Даніеля Дефо рясніє цікавими фактами. Наприклад, відомо, що він не терпів громадської ксенофобії, він був дуже відкритою людиною. Тому в 1697 році він написав і опублікував кілька сатиричних творів, в яких відкрито висміював неприйняття і нерозуміння людьми інших культур. Він сам, подорожуючи по Європі, вбирав побут, вдачі і звичаї інших народів, і вони здавалися йому цікавими, цікавими, але ніяк не небезпечними або ворожими. У тому ж році Дефо написав свій перший літературний твір і один науковий трактат.
За висміювання ксенофобії, яка тоді була нормальним явищем, майбутній письменник отримав покарання вирок: ганебний стовп і тюремне ув’язнення. Такі вироки, до речі, не раз зустрічаються в біографії Даніеля Дефо. Вийшовши на волю достроково, він продовжив торгувати м’ясом.
Вже після його смерті стало відомо, що він не тільки продавав м’ясо в крамниці, але і шпигував для короля Англії. Є припущення, що якийсь час він навіть обіймав посаду голови державного таємного розшуку. Правда, не офіційно. Але все ж його думка була вагомим: король ніколи не пропускав його повз вуха. Та й повагою Даніель Дефо користувався неабиякою. Можливо, що його достроково випустили з в’язниці саме з цієї причини.
«Чистокровний англієць»
Даніель Дефо частенько висміював суспільні звичаї і звичаї. Любив він і пожартувати над аристократією. В 1701 році він написав памфлет під назвою «Чистокровний англієць», в якому відкрито веселився над британським дворянством. Памфлет став популярним дуже швидко. Всі 80 тисяч випущених екземплярів розлетілися, як гарячі пиріжки.
І знову його засудили до тюремного терміну і ганебного стовпа, а також виписали немаленький штраф. Ділової репутації письменника було завдано великої шкоди, навіть незважаючи на шалену популярність в народі. На той момент він володів комерційним підприємством – черепичним заводом, і до того часу, коли він звільнився, воно практично розвалилася, припинивши приносити дохід.
Покровитель з палати громад
Невідомо, якою була б біографія Даніеля Дефо, якщо б його долею не вирішив зайнятися один з міністрів, спікер палати громад Роберт Харлі. Причини його заступництва невідомі, але завдяки йому Дефо в 1704 році зміг влаштуватися на роботу в держустанову – у редакції знаменитого в ті роки видавництва «Рев’ю». В його обов’язки входило написання та редагування статей.
Видавництво закрилося в 1713 році.
«Робінзон Крузо» як фактор успіху
Працюючи журналістом, Даніель Дефо не кидав літературної творчості. Найвідоміша книга Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» була видана в 1719 році і мала приголомшливий успіх у публіки. Але на цьому він не зупинився, і у тому ж році з-під його пера вийшла друга книга – «Подальші пригоди Робінзона Крузо». Якщо описувати біографію Даніеля Дефо коротко, то саме цей роман повинен стати її центром.
Надалі Даніель Дефо писав безліч самих різних за тематикою, жанрами і масштабом оповідань, але ні одна з його книг не досягла і дещиці того успіху, що мав «Робінзон Крузо». Саме з цією книгою у кожного асоціюється творчість цього англійського письменника – з романом про людську мужність, про твердій непохитній волі і непохитному дусі.
Олександр Селькірк – прототип Робінзона
Розповісти біографію Даніеля Дефо коротко – справа складна. Надто багато цікавих подій вона в собі містить, занадто багато дивовижних фактів.
Наприклад, прототипом персонажа Робінзона Крузо послужив існував колись людина, моряк на ім’я Олександр Селькірк. Сталося це в 1704 році. Олександр, серйозно посварившись з капітаном корабля, зійшов на берег невідомого острова. При собі він мав зовсім небагато запасів продовольства і зброї. Острів цей, як виявилося пізніше, мав назву Хуан Фернандес і розташовувався в Тихому океані. Більше чотирьох років Олександр Селькірк жив на ньому в повній самоті, поки його на забрав корабель з капітаном Вудсом Роджерсом.
Даніель Дефо визнав випадок цікавим і, описуючи його у своєму романі, провів певну паралель з історією та розвитком людства: від примітивного існування (полювання і збиральництво) Робінзон Крузо доходить до цивілізації (ремесло, землеробство, скотарство).
На всі руки майстер
Даніель Дефо не дотримувався якоїсь певної теми у своїй творчості. Швидше, він слідував покликом серця: писав про те, до чого лежить душа. Його перу належать понад півсотні книг, журналів і памфлетів на найрізноманітніші теми – від політики до криміналу, від економіки до психології, від надприродного і містичного до релігії та шлюбу. Він став основоположником не тільки нового літературного жанру, але і економічної журналістики.
Також Даніель Дефо завжди був на боці буржуазного розсудливості, свободи слова та віротерпимості.
«Подвійний письменник»
Даніель Дефо творив не тільки під одним псевдонімом. Твір «Загальна історія піратства» вийшла під авторством Чарльза Джонсона в 1724 році (у Росії вперше була опублікована в 1999 році). В основу книги лягли документи з Міністерства колонії Британії. В ній Дефо дуже цікаво і правдиво описав життя таких відомих піратів як Чорна Борода, Стід Боннет, Бартоломью Роберстс і Джон Рекхэм.
Дуже коротка біографія Даніеля Дефо не описує створення цього роману, як і багатьох інших. Як правило, вона розповідає тільки про «Робінзона Крузо» – найвідомішій книзі, яка принесла письменникові світову славу.
У «Робизона» було продовження
До цікавих фактів біографії Даніеля Дефо можна віднести, наприклад, те, що він не закинув свого «Робінзона Крузо» після двох книг. Дефо продовжив писати про нього, от тільки місце дії змінилося: тепер воно відбувалося у Великій Тартарии, яка знаходилася на території сучасних Росії, Монголії та Китаю. Письменник не тільки розповідав цікавий сюжет, але і розкривав побут, звичаї, звичаї і традиції населяли її народів.
Змалку
Вперше з творчістю англійського романіста школярі знайомляться в 5 класі, коли їм викладають коротку біографію Даніеля Дефо для дітей. Тоді ж їм стає відомо твір «Робінзон Крузо».
Півтисячі творів
Перу Даніеля Дефо, як уже говорилося, належить безліч самих різних творів. У 1772 році світ побачив роман «Радості і прикрості Моль Флендерс», в 1724 – «Щаслива куртизанка, або Роксана», а в 1722 – «Історія полковника Джека», «Морський торговельний атлас», «Досконалий англійський торговець».
Коротка біографія і творчість Даніеля Дефо будуть цікаві не тільки школяреві. Він прожив цікаве яскраве життя, встигнувши побути і торговцем, і всесвітньо відомим письменником, і помер в 1731 році в Лондоні, так і не дописавши ще кілька творів, які могли б поповнити фонд світової літератури.
