Продовження бойових дій в Києві
В короткому змісті по частинах «Білої гвардії» Булгакова демонструються події на вулицях міста. Миколка Турбін зайняв місце на перехресті, де виявив біжать юнкерів з найближчого провулка. Звідти ж вилітає полковник Най-Турс, який віддає наказ всім швидше тікати. Молодий єфрейтор намагається опиратися, за що отримує прикладом в обличчя. В цей час командир заряджає кулемет, а з того ж провулка вискакують козаки.
Миколка починає подавати стрічки до зброї, і вони відбиваються, але з сусідньої вулиці за ним відкривають вогонь, і Най-Турс падає. Останніми його словами був наказ відходити і не намагатися бути героєм. Миколка ховається з пістолетом полковника і тікає додому через двори.
Олексій так і не повернувся, а дівчата сидять всі в сльозах. Почали гриміти гармати, але на батареях вже орудують козаки. Захисники розбіглися, а хто зважився залишитися, вже мертвий. Миколка заснув одягненим, а коли прокинувся, то побачив родича Ларіона Суржанского з Житомира. Той приїхав до сім’ї залікувати рани від зради своєї дружини. В цей час повертається поранений в руку Олексій. Доктор зашиває його, але всередині залишилися частини шинелі.
Ларіон виявився доброю і щирою людиною, хоч і надто незграбним. Турбіни все йому вибачають, адже він хороший чоловік, а ще багатий. Олексій марить через поранення і йому дають укол морфію. Миколка намагається в будинку замести всі сліди, які свідчать про їх належність до служби і офіцерським званням. Старшому братові приписують хвороба тиф, щоб приховати участь в бойових діях.
