Значення діалектики в романі
Поняття діалектика душі ввів теоретик літератури Микола Чернишевський. Саме так він позначив притаманну Льву Толстому здатність пояснювати характер через динаміку сюжету. Через внутрішній стан свого героя, яке змінюється від однієї сцени до іншої, можна побачити, наскільки багатогранна особистість описуваного. Як позитивні, так і негативні герої в самих різних жанрах літератури повинні розвиватися. Читачеві не цікаві персонажі статичні, які не здатні змінюватися.
Негативний герой може викликати симпатію раптовою зміною мислення, усвідомивши свої вчинки в минулому, або сильний герой ламається внутрішньо. Всю цю динаміку протиріч письменник повинен максимально розкрити.
Діалектика в епопеї “Війна і мир”
Толстой блискуче передав війну 1812 року через думки і переживання своїх героїв. Саме через переживання Андрія, Наташі Ростової, Миколи і П’єра розкривається глибоке протиріччя між радощами життя і втратами війни.
Для Льва Миколайовича було вкрай важливо розкрити глибину людини в творі. Він розрізняв в людині її справжню моральну сутність, все наносне, що привносить світське суспільство в характер особистості. Діалектика душі в романі “Війна і мир” займає чи не центральне місце. Опис природи, неба над Аустерліцем і військових переговорів – все розкривається читачеві через призму станів душі дійових осіб.
