Двосторонні угоди між юридичними особами і ІП
Угода між юридичними особами повинна бути обов’язково закріплена договором в письмовій формі. У договорі повинні зазначатися:
- реквізити учасників;
- права та обов’язки сторін;
- умови розірвання або визнання угоди недійсною.
Кожна угода повинна бути документально оформлена, так як ці документи використовуються в бухгалтерському та податковому обліку. Особливістю такого роду двосторонніх угод є те, що грошові кошти не передаються у готівковій формі, а з одного розрахункового рахунку на інший. Договори складаються за формою суворої звітності. Якщо документ складено неправильно, то угода може бути визнана недійсною. Тому підприємці найчастіше використовують для цієї мети типові форми.
Двосторонні угоди між банками
Слід відрізняти двосторонню угоду між двома банками та між банками та їх клієнтами. У першому випадку вони нічим не відрізняються від угод між юридичними особами. Навіть якщо операції проводяться між банками різного рівня. Наприклад, між комерційними та Центральним банками.
При обслуговуванні клієнтів банки складають особливі договору, відмінні від тих, що вони складають при міжбанківських угодах. Така двостороння банківська операція і клієнтом носить не рівноправний характер. Це пов’язано з тим, що клієнт не завжди володіє достатніми знаннями і навичками управління капіталом, а банківські операції обмежені малим розміром капіталу.
