Джерела особового походження: визначення та поняття, види джерел, приклади

Джерела особового походження. Процес вивчення

При ознайомленні істориків з документами особового походження проводиться робота, що складається з трьох етапів:

  • Визначається походження даного джерела, тобто час та місце створення, автентичність. Історики визначають ще і мотиви створення письмового документа. На даному етапі визначаються ще й допоміжні джерела, які будуть залучені.
  • Вивчається зміст, визначається достовірність, повнота, актуальність і так далі.
  • Історик проводить аналіз навколишньої дійсності, яка відображена автором в матеріалах.
  • Основні властивості джерел

    Для джерел особистого походження визначені основні властивості:

    • документальність;
    • суб’єктивність;
    • ретроспективность.

    Всі вони пов’язані з проявом особистісного початку в документах цього виду. Дані властивості дозволили визначити цінність та особливість цього документа, врахувати його специфіку при вивченні. Документальність таких джерел характеризується з позиції відображення реальних подій минулого часу. Такі джерела теж є документами, які повідомляють нам про минуле. Ретроспективность документа характеризує ставлення до подій минулого і пов’язана з відображенням реалій у вигляді письмового документа. На сьогоднішній день цінність джерел особистого походження достатньо обгрунтована. Проте в наукових колах тривають обговорення питань про другорядної значущості мемуарів, щоденників, а також спогадів. Вся справа в тому, що в документах особового походження переважає емоційна сторона автора. Але чітко простежується його професійний стиль і аналіз подій.

    Цікаве:  Эйнтховена трикутник і його побудова