Сьогодні майже кожен чоловік старше 50 років страждає тими чи іншими серцево-судинними захворюваннями. Проте існує тенденція омолодження цих хвороб. Тобто все частіше зустрічаються молоді люди до 35 років, з інфарктом міокарда або серцевою недостатністю. На тлі цього знання лікарями електрокардіографії особливо актуально.
Трикутник Эйнтховена – основа ЕКГ. Без розуміння його суті правильно поставити електроди і розшифрувати якісно електрокардіограму не вийде. Стаття розповість про те, що це таке, навіщо потрібно знати про нього, як побудувати. На початку необхідно розібратися, що таке ЕКГ.
Електрокардіограма
ЕКГ – це запис електричної активності серця. Визначення дано найбільш просте. Якщо ж дивитися в корінь, то спеціальний прилад реєструє сумарну електричну активність м’язових клітин серця, що виникає при їх порушенні.
Електрокардіограма відіграє чільну роль в діагностиці захворювань. В першу чергу, звичайно, її призначають при підозрі на серцеві хвороби. Крім того, ЕКГ необхідна всім, хто поступає в стаціонар. І неважливо, це екстрена госпіталізація або планова. Кардіограму призначають кожному при диспансеризації, плановому обстеженні організму в умовах поліклініки.
Перші згадки про електричних імпульсах з’явилися в 1862 році в працях вченого В. М. Сєченова. Однак можливість записувати їх з’явилася тільки з винаходом электромера в 1867 році. Величезний внесок у розвиток методу електрокардіографії вніс Вілліам Ейнтховен.
Хто такий Ейнтховен?
Вілліам Ейнтховен – голландський вчений, який в 25 років став професором, завідувачем кафедри фізіології Лейденського університету. Цікаво, що спочатку він займався офтальмологією, проводив дослідження, написав докторську дисертацію по даному напрямку. Потім вивчав дихальну систему.
У 1889 році він відвідав міжнародний конгрес з фізіології, де вперше ознайомився з процедурою проведення електрокардіографії. Після цього заходу Ейнтховен вирішив впритул зайнятися поліпшенням функціональності приладу, що записує електричну активність серця, а також якості самої запису.
Найважливіші відкриття
В ході вивчення електрокардіографії Вілліам Ейнтховен запровадив чимало термінів, якими все медичне співтовариство користується донині.
Вчений став першим, хто ввів поняття зубців P, Q, R, S, T. Зараз складно уявити бланк ЕКГ без точного опису кожного із зубців: амплітуди, полярності, ширини. Визначення їх значень, співвідношень між собою відіграє найважливішу роль в діагностиці захворювань серця.
У 1906 році в статті медичного журналу Ейнтховен описав метод запису ЕКГ на відстані. Крім того, він виявив існування прямого зв’язку змін на електрокардіограмі і певних захворювань серця. Тобто для кожного захворювання визначаються характерні зміни на ЕКГ. В якості прикладів були використані ЕКГ хворих з гіпертрофією правого шлуночка при недостатності мітрального клапана, гіпертрофія лівого шлуночка при недостатності аортального клапана, різними ступенями блокади проведення імпульсів у серці.
Трикутник Эйнтховена
У 1913 році вчений у своїй опублікованій статті запропонував для запису електрокардіограми використовувати 3 стандартні відведення, які являють собою рівносторонній трикутник, в центрі якого знаходиться серце як джерело струму.
Перед побудовою трикутника Эйнтховена необхідно правильно поставити електроди. Червоний електрод приєднують до правій руці, жовтий прикріплюють до лівої, а зелений – до лівої ноги. На праву нижню кінцівку накладають чорний, заземлюючий, електрод.
Лінії, умовно з’єднують електроди, називаються осями відведень. На кресленні вони являють собою сторони рівностороннього трикутника:
- I відведення – з’єднань обох рук;
- II відведення пов’язує праву руку і ліву ногу;
- III відведення – ліву руку і ногу.
Відведення реєструють різницю напруг між електродами. Кожна вісь відведень має позитивний і негативний полюс. Перпендикуляр, опущений з центра трикутника на вісь відведення, ділить сторону трикутника на 2 рівні частини: позитивну і негативну. Таким чином, якщо результуючий вектор серця відхиляється у бік позитивного полюса, то на ЕКГ лінія реєструється над изолинией – зубці P, R, T. Якщо в бік негативного полюса, то реєструється відхилення нижче ізолінії – зубці Q, S.
Побудова трикутника
Для побудови трикутника Эйнтховена з позначенням відведень на аркуші паперу малюємо геометричну фігуру з рівними сторонами і вершиною, спрямованою вниз. У центрі ставимо крапку – це серце.
Відзначаємо стандартні відведення. Верхня сторона – це I відведення, праворуч – III, зліва – II. Позначаємо полярності кожного відведення. Вони стандартні. Їх необхідно вивчити.
Трикутник Эйнтховена готовий. Залишилося тільки використовувати його за призначенням – визначити електричну вісь серця і кут її відхилення.
Визначення електричної осі серця
Наступний крок – визначення центру кожної сторони. Для цього потрібно опустити перпендикуляри з точки в центрі трикутника на його сторони.
Завдання – визначити електричну вісь серця з допомогою трикутника Эйнтховена по ЕКГ.
Необхідно взяти комплекс QRS I і III відведення, визначити алгебраїчну суму зубців у кожному відведенні шляхом підрахунку кількості маленьких клітинок кожного зубця, враховуючи їх полярність. В I відведенні це R+Q+S = 13 + (-1) + 0 = 12. У III це R + Q + S = 3 + 0 + (-11) = -8.
Потім на відповідних сторонах трикутника Эйнтховена відкладаємо отримані величини. На верхній відраховуємо 12 мм вправо від середини, у бік позитивно зарядженого електрода. По правій стороні трикутника відраховуємо -8 вище середини – ближче до негативно зарядженого електроду.
Потім від отриманих точок будуємо перпендикуляри всередину трикутника. Відзначаємо точку перетину цих перпендикулярів. Тепер потрібно з’єднати центр трикутника з утворилася крапкою. Виходить результуючий вектор ЕРС серця.
Для визначення електричної осі треба провести горизонтальну лінію через центр трикутника. Кут, отриманий між вектором і прокресленою горизонтальною лінією, називається кутом альфа. Він визначає відхилення осі серця. Обчислити його можна за допомогою звичайного транспортира. В даному випадку кут дорівнює -11°, що відповідає помірному відхилення осі серця вліво.
Визначення ЕОС дозволяє вчасно запідозрити проблему, що виникла в серце. Особливо це актуально при порівнянні з попередніми плівками. Часом різка зміна осі в ту чи іншу сторону є єдиним явним ознакою катастрофи, який дозволяє призначити інші методи обстеження для виявлення причини цих змін.
Таким чином, знання про трикутник Эйнтховена, про принципи його побудови дозволяє правильно накласти і підключити електроди, провести своєчасну діагностику, виявити зміни на ЕКГ в максимально швидкі терміни. Знання основ ЕКГ допоможе врятувати безліч життів.
