Трикутник Эйнтховена
У 1913 році вчений у своїй опублікованій статті запропонував для запису електрокардіограми використовувати 3 стандартні відведення, які являють собою рівносторонній трикутник, в центрі якого знаходиться серце як джерело струму.
Перед побудовою трикутника Эйнтховена необхідно правильно поставити електроди. Червоний електрод приєднують до правій руці, жовтий прикріплюють до лівої, а зелений – до лівої ноги. На праву нижню кінцівку накладають чорний, заземлюючий, електрод.
Лінії, умовно з’єднують електроди, називаються осями відведень. На кресленні вони являють собою сторони рівностороннього трикутника:
- I відведення – з’єднань обох рук;
- II відведення пов’язує праву руку і ліву ногу;
- III відведення – ліву руку і ногу.
Відведення реєструють різницю напруг між електродами. Кожна вісь відведень має позитивний і негативний полюс. Перпендикуляр, опущений з центра трикутника на вісь відведення, ділить сторону трикутника на 2 рівні частини: позитивну і негативну. Таким чином, якщо результуючий вектор серця відхиляється у бік позитивного полюса, то на ЕКГ лінія реєструється над изолинией – зубці P, R, T. Якщо в бік негативного полюса, то реєструється відхилення нижче ізолінії – зубці Q, S.
