Біла гірчиця – однорічна рослина, що відноситься до сімейства Капустяні. Її називають жовтою гірчицею через забарвлення квіток. Цю культуру вирощують в якості корму для тварин, а також як сидерат. Біла гірчиця володіє цілим рядом корисних властивостей, з якими ми і познайомимо вас в цій статті.
Опис
Біла гірчиця – трав’яниста рослина, що має глибоку кореневу систему і пишну зелену частину, висота якої сягає 80 сантиметрів. В період цвітіння кисті, зібрані по 25-100 штук, покриваються яскравими жовтими квітками невеликого розміру, що мають запах меду. Плодами білої гірчиці є довгі мечоподібні стручки з п’ятьма або шістьма насінням. Дозрілий стручок покритий дрібними ворсинками і не розтріскується. Дуже легкі насіння (1000 шт. важить не більше 5 грамів) мають кулясту форму і блідий жовтий колір.
Рослина вважається вологолюбні і хладостойким, а також відрізняється досить коротким вегетативним періодом. Від півтора до двох місяців проходить з моменту посіву до цвітіння і ще 5-7 тижнів до повного дозрівання насіння.
Насіння гірчиці багаті жирним маслом, відсоток вмісту якого сягає позначки 16,5-38,5. Крім того, в них міститься глікозид синальбин (приблизно 2,5%), близько 1% гірчичної ефірної олії, до 10% мінеральних речовин, мирозин, білки.
Застосування
Біла гірчиця є чудовим лікарським засобом. Її насіння використовують при лікуванні склерозу, гіпертонії, проблеми з травної та сечовидільної системою, ревматизмі і шкірних захворюваннях. У свіжому вигляді вживають як засіб, що підвищує апетит і знімає біль. Широко відомий засіб на основі гірчиці – зігріваючі гірчичники для зовнішнього застосування.
Зрілі насіння білої гірчиці активно використовують у кулінарії як пекучої прянощі. Додають в овочеві, м’ясні та грибні маринади, а також в гарячі м’ясні та рибні страви. Свіже листя використовують в салатах і супах. Гірчичний порошок є основою багатьох соусів і підлив, а також ідеально поєднується з різними м’ясними стравами.
Крім того, біла гірчиця є прекрасною медоносної культурою. З одного гектара можна зібрати не менше 100 кілограмів ароматного, ніжного і дуже смачного меду, має блідий жовтуватий відтінок. Однак такий мед досить швидко кристалізується, тому не підходить для організації зимівлі бджіл.
Біла гірчиця в садівництві
Найважливішою функцією цієї культури вважається добриво і знезараження ґрунту. В коренях рослини містяться рідкісні органічні кислоти, які взаємодіють з грунтом, що дозволяє полегшити засвоєння та активізувати дію різних органічних і мінеральних підживлень. Також у коренях містяться певні речовини, які надають найпотужніше фітосанітарний вплив. Кореневі виділення запобігають накопичення збудників таких хвороб, як фітофтороз, ризоктоніоз, парша і фузаріозна гниль. Після вирощування гірчиці білої на ділянці значно знижується ризик зараження картоплі та інших овочевих культур вищевказаними хворобами. Завдяки швидкому росту і швидким термінами дозрівання, гірчиця активно пригнічує розвиток бур’янів, що також захищає овочеві та зернові культури від розвитку багатьох хвороб і появи шкідників.
Відзначені позитивні результати в боротьбі з таким несприятливим, як дротянка та іншими шкідливими комахами. Осіння перекопка гірчиці призводить до їх загибелі, завдяки порушенню комфортних умов зимівлі. Активно використовується біла гірчиця як сидерат. За короткий термін вона здатна розвинути достатню кількість зелені, яка застосовується в якості органічного добрива. Ця культура – приголомшливий джерело цінних мікроелементів. Мало того, швидкий процес розкладання і оптимальне співвідношення азоту, вуглецю і грубої клітковини позитивно позначається на розвитку культури, піддається гірчичною підгодівлі.
Вирощують гірчицю і ті садівники, чиї ділянки розташовані на схилах, що призводить до вітрової або водної ерозії грунту. Дана культура значно допомагає знизити, а іноді і повністю запобігти, розвиток цих процесів. Особливо рятує гірчиця після збирання основного врожаю, коли грунт нічим не захищена.
Місце в сівозміні
Технологія вирощування гірчиці білої передбачає вибір ділянок, де раніше культивували бобові і зернові культури, а також чистий грунт, невикористаний раніше. А ось після хрестоцвітих культур, а також після соняшнику та проса сіяти гірчицю не слід, оскільки вони схильні до зараження одними й ті мі ж інфекціями.
Після білої гірчиці найкраще сіяти зернові культури. Вона не тільки рано звільняє поле, але і добре дренує грунт. Залишки коренів у грунті сприяють його знезараження і збагачення поживними речовинами.
Підготовка грунту
Підготовка грунту до посадки безпосередньо залежить від того, які культури вирощували на ділянці раніше. Однак будь-яка обробка зводиться до наступним цілям:
- забезпечення накопичення вологи;
- знищення бур’янів;
- вирівнювання верхнього шару ґрунту для одержання дружних сходів.
Обов’язковим заходом по догляду за ґрунтом є лущення, тобто поверхневе розпушування на глибину близько 20-25 сантиметрів. Передпосівна підготовка починається після настання фізіологічної готовності грунту. Спочатку проводять боронування на 3-4 сантиметри, після чого культиваційних роботи і прикочування грунту.
Коли і як сіяти
Білу гірчицю, як сидерат висівають не тільки восени, але й весною. У теплих регіонах припустимо посів у жовтні, оскільки температура -10 °С вважається цілком прийнятною для перезимівлі гірчиці. Весняну посадку здійснюють на місяць раніше основних культур, які планується вирощувати на даній ділянці. Такі терміни вважаються найбільш ефективними для збагачення і знезараження грунту. Не надто висока температура грунту сприяє кращому розвитку кореневої системи і листкової частини гірчиці, що є вагомою перевагою перед бур’янами. Крім того, ранній весняний посів запобігає масова поява хрестоцвітих блішок.
Посів гірчиці білої здійснюється рядковим способом, при якому ширина міжрядь варіюється в межах від 15 до 30 сантиметрів. Вибираючи ранні строки посадки, слід заглиблювати насіння не більше ніж на 3-4 сантиметри. Висаджуючи гірчицю пізніше, насіння слід заглибити трохи сильніше – на 8-9 сантиметрів. Норма висіву гірчиці білої становить від 10 до 18 кілограмів насіння на гектар землі. Дані показники залежать від ширини міжрядь.
Догляд
Як правило, біла гірчиця приживається практично на будь-якому грунті. Для її вирощування можна віддати перевагу як легких, так і важких ґрунтів. Проте важливою умовою є наявність хорошого дренажу. Кислотність грунту також не особливо впливає на якість рослини, але найкраще вона росте при рН=6,5. Цвіте гірчиця як в тіні, так і на відкритих сонячних ділянках. При сприятливих умовах перші сходи можна побачити вже через 2-3 дні після посіву. Догляд за рослиною полягає в рясному і регулярному поливі. Такі заходи обумовлені поверхневим розташуванням добре розвинутої кореневої системи. Особливо рясний полив повинен бути в посушливих умовах. Підгодовувати гірчицю не потрібно.
Перекопування та збір врожаю
Якщо планується підготовка зеленого добрива з гірчиці, то збір урожаю проводять в процесі цвітіння. Рослина скошують і подрібнюють, після чого заорюють в зелену масу культурних посадок.
В деяких випадку періоду цвітіння не чекають, оскільки стебла грубіють, і збільшується тривалість розкладання рослини. Відразу після скосу зеленої частини проводять перекопування і ретельний полив.
Прибирання на насіння здійснюється після повного їх дозрівання. Стадію зрілості стручків визначають за їх кольором – повністю дозрілі примірники мають коричнево-жовтий відтінок. Зібраний матеріал зберігають у сухому і добре провітрюваному приміщенні. З одного гектара можна зібрати не менше півтора тонн насіння.
