Гострий гастроентерит: причини, симптоми, лікування, ступеня тяжкості

Ступеня

Спусковим гачком для розвитку захворювання можуть послужити найпростіші бактерії і віруси, в рідкісних випадках неправильне харчування. Існує три ступеня тяжкості гострого гастроентериту:

  • Перша ступінь супроводжується нетривалими нападами діареї і блювоти, при цьому зневоднення відсутня і температура тіла на нормальному допустимому рівні.
  • Друга ступінь протікає з такими ж симптомами, тільки кількість відвідувань вбиральні кімнати може досягати до 10 разів на добу, підвищення температури до 38,5 °C і незначне зневоднення.
  • Третя (важка) ступінь хвороби гострий гастроентерит проходить досить болісно, і пацієнт може відчувати не тільки сильне зневоднення, зниження температури тіла до 35 °C, але й лихоманку, помутніння свідомості, слабкість, тахікардію, зниження артеріального тиску.

Діагностика

Для правильної діагностики гострого гастроентериту хворому призначається обстеження, яке дозволить не тільки визначити етіологію захворювання, але і ступінь тяжкості. Від точності поставленого захворювання залежить проведення подальшого лікування. При великому ступені зневоднення (втрата ваги більше 5%) потрібно інфузійна терапія.

Діагноз “гострий гастроентерит” ставиться після обстеження, яке включає в себе:

  • ОАК (аналіз крові, загальний). При діареї всмоктування вітамінів, заліза і мікроелементів може, внаслідок чого знижується показник еритроцитів і гемоглобіну. Вміст лейкоцитів при ОГЕ значно підвищується.
  • ОАК (копрограма, загальний аналіз калу). Сюди входить макро – і мікроскопічний і хімічний аналіз калу. Макроскопия оцінює властивості (фізичні) калу, зокрема наявність крові/слизу або гною. Мікроскопія оцінює хімічні властивості. При ОГЕ виявляється присутність епітелію та лейкоцитів. Хімічний аналіз спрямований на вивчення лужної реакції (рН 8-10).
  • Бактеріологічне дослідження калових і блювотних мас. Дозволяє виявити збудника захворювання (золотисті стафілоккоки, клостридії, гриби роду candida та ін).
  • Аналіз калових мас на наявність в них яєць гельмінтів.
  • Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС). З допомогою фиброэндоскопа проводиться візуальна оцінка запалення шлунка та тонкого кишечнику, а також виключення неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона.
  • Контрастна іригоскопія – це метод рентгенологічного дослідження товстого кишечника. Для даного дослідження з допомогою клізми в товстий кишечник вводиться сульфат барію (контрастна речовина), після чого проводять серію рентгенівських знімків.
  • Цікаве:  Інсульт: наслідки, відновлення, шанси вижити

    Крім усього цього вивчають історію гострого гастроентериту, її перебіг у пацієнта:

    • збирається анамнез життя хворого;
    • проводиться огляд передньої черевної порожнини (пальпація передньої стінки);
    • вимірюється температура тіла і АТ;
    • вивчається стан шкірного покриву;
    • проводиться детальне опитування пацієнта для встановлення характеру вираженості симптоматики, що дозволить з’ясувати ступінь тяжкості перебігу недуги.