Війна в Сирії триває більше п’яти років. Вона почалася з повстання проти режиму Башара Асада навесні 2011 року. З часом у конфлікт були втягнуті різні військово-політичні угруповання та міжнародні організації. Аналітики вважають, що від результату війни в Сирії залежить становище на Близькому і Середньому Сході і можливості боротьби з міжнародним тероризмом.
Передісторія
У 2006 році в Сирії почалася посуха, яка тривала близько трьох років, що, звичайно ж, позначилося на економіці. Почалося виснаження водних ресурсів, опустелювання земель. Сільськогосподарські підприємства, які забезпечували зерном майже все держава, зазнали краху вже в перший рік посухи. У 2008 році Сирія вперше за останні двадцять років закупити зерно за кордоном. Безумовно, зросли ціни, насамперед на рис, пшеницю, корми. Впали обсяги виробництва у скотарів.
Ще до початку посухи Башар Асад скоротив субсидії фермером, і це рішення не скасував навіть у 2008 році, коли почалося активне знищення худоби. Прості громадяни опинилися на межі бідності. Близько 800 тисяч осіб втратили засоби до існування в 2009 році. А вже в наступному почався голод. Сільське населення потягнулося в міста. Близько 1,5 мільйона людей були змушені покинути рідні місця, що призвело до надмірного зростанню чисельності міського населення і, як стверджують багато дослідників, виникнення внутрішнього конфлікту.
Голод, безробіття, корупція, соціальна нерівність – все це з неймовірною силою загострилася за п’ять років і призвело до громадянської війни в Сирії. До цього варто також додати невдоволення соціально-політичною системою Асада, яке мало місце ще до настання посухи.
Громадянські протести
Як і будь-який інший внутрішній конфлікт, війна в Сирії почалася з масових акцій. Спалахнули вони в березні 2011 року і, поряд з виступами в Єгипті, Бахрейні, Ємені, Тунісі, отримали назву «арабської весни». Приблизно в цей час у «Фейсбуці» з’явилося спільнота, що закликає до масових демонстрацій проти президента Башара Асада. Користувачі негайно відгукнулися: 15 березня в Дамаску відбувся мітинг. Протестувальники вимагали відновлення економічних, політичних та особистих свобод, знищення корупції. Вже через кілька днів спалахнуло нове повстання, тепер вже в Дарина. Цей мітинг призвів до кровопролиття.
На швидке розв’язання війни в Сирії вплинув племінний фактор, який виник у молодіжному середовищі вихідців з арабських племен. Це, як правило, люди, незадоволені своїм становищем і звинувачують у всьому правлячий режим.
Після того, як з’явилися перші жертви, президент визнав частково правоту вимог, вибачився перед родичами загиблих. Режим надзвичайного стану, який діяв майже п’ятдесят років, був скасований. Уряд пішов у відставку. Однак агресію і насильство, які охопили всю країну, це, звичайно, не зупинило. Виступи вже проходили в інших містах, супроводжувалися підпалами, актами вандалізму.
Після того як число загиблих склало кілька сотень, уряд в якості засобу придушення заворушень початок використання снайперів і танків.
Дезертирство
У 2011 році в ізраїльській пресі з’явилася інформація про те, що сирійські солдати тікають з військових підрозділів, в той час як офіцери продовжують служити президенту Башару Асаду. Причина дезертирства криється в небажанні стріляти у співвітчизників.
У 2011 році був убитий лівійський Лідер Муаммар Каддафі. Противники президента будували помилкові прогнози щодо результату війни в Сирії. Росія і Іран, однак, втрутилися у внутрішній конфлікт, із-за чого “ефекту доміно” не відбулося.
Сплеск тероризму
У 2012 році стало відомо про створення ісламістського угрупування “Джебхат Ан-Нусра”. Організатори заявили про це публічно. Потім з’явилося кілька відеоматеріалів, які свідчили про атаки смертників. Мета групування – заявити про посилення ролі ісламу у війні в Сирії. Однак незабаром владі вдалося захопити місто Дамаск, в якому, на думку терористів, настане “день суду над всіма мусульманами”.
США
У січні 2017 року почалася перша спільна операція Росії і Туреччини за всі роки війни в Сирії. Бої проходили в околицях міста Ель-Баб. Тут були задіяні фронтові бомбардувальники Су-34 і Су-24М.
Після того як Дональд Трамп зайняв пост президента, він оголосив, що головне його завдання – перемога над ІГ. Відповідно, висловив бажання і готовність взаємодіяти з Росією. Хімічна атака в Ідлібі – одне з найстрашніших подій у війні в Сирії. Реальних боїв не було, але в результаті масованого ракетного удару загинули 80 людей. Після американські військові кораблі випустили понад 50 крилатих ракет, що російські влади розцінили як агресію проти суверенної держави.
Звільнення Дейр-ез-Зора
В кінці травня 2017 року опозиції відійшла від міста Хомс. У червні Росія і США розробили угоду про зони деескалації. Тоді ж країни досягли домовленості про встановлення розділової лінії, якою стала річка Євфрат. На початку вересня урядові війська прорвали блокаду міста Дейр-ез-Зора. Незабаром був узятий під контроль опорний пункт ІГ. Повністю місто звільнили від “Ісламської держави” 3 листопада. Проте опозиційні сили продовжували наступ у північно-східному, лівому березі Євфрату.
В кінці 2017 року в Сочі відбувся конгрес народів Сирії. За кілька днів до саміту в Росії побував Башар Асад.
Війна в Сирії: останні події
Збройного конфлікту, який не вщухає більше п’яти років, присвячено чимало телевізійних проектів. Реальна війна в Сирії показана у фільмі «Битва за Сирію». Зйомки проходили в гарячих точках протягом трьох місяців. Однак документальна кінострічка вийшла в 2013 році. Ситуація з тих пір змінилася. Які останні новини про війну в Сирії?
Озброєне угрупування «Джебхат ан-Нусра» контролює регіони, розташовані на півдні провінції Ідліб. У січні 2018 року сирійські війська за підтримки Росії продовжували наступ. У бойовиків вдалося відбити Синджар.
На початку 2018 року за контроль над транспортною базою йшли зі сходу від Дамаска. Незадовго до цього загони радикальної опозиції порушили домовленість про припинення вогню і блокували базу. 8 січня урядові війська відновили контроль над стратегічним об’єктом. Обидві сторони зазнали втрат.
Особливості конфлікту
Варто ще кілька слів сказати про причини сирійської війни. Населення країни має досить складну структуру. Мають місце племінні зміни, непрямим чином впливають на перебіг Громадянської війни. Правда, останнім часом влада лідерів дещо ослабла. Все ж племінне свідомість і сьогодні виявляється в середовищі сільських жителів.
Ісламський екстремізм мало спільного має з релігійної поміркованістю племен. Однак мешканці регіонів, які перебувають під контролем ІГ, змушені підкоритися. Ісламська держава жорстоко надходить з тими, хто наважується чинити опір кланам.
