Саламбо
У цей момент відчинилися двері тераси і здалася жіноча постать. Це Саламбо – дочка Гамількара. Виховувалася вона євнухами і служницями, подалі від сторонніх поглядів, в строгості і молитвах до богині Таніт, яка вважалася опорою Карфагена. Саламбо кликала улюблених рибок і дорікала воїнів у святотатстві, звертаючись до кожного на його мові. Всі пильно дивилися на дівчину, але найпильніше нумидский вождь Нар Гавас.
Лівієць Мато також у всі очі спостерігав за дівчиною. Коли вона закінчила свою промову, він вклонився їй. У відповідь вона простягнула воїну чашу з вином. Один з воїнів-галлів помітив, якщо жінка подає вино чоловікові, то вона бажає розділити з ним ложе. Він ще продовжував говорити, коли Нар Гавас метнув в Мато дротик. Той кинувся за ним, зустрів по дорозі одного із звільнених рабів, який обіцяв показати, де зберігаються скарби. Але всі думки Мато були зараз зайняті Саламбо.
