Про роман
Роман Флобера «Саламбо» цінний не тільки історичною складовою, але і побутовим фоном. Одяг, посуд, релігія, зброя, їжа, архітектура чи воєнні дії – все було достовірним. Але ця історія про людей, які живуть, люблять, ненавидять і вмирають, живих справжніх людей зі своїми пристрастями і почуттями. Так, читача та героїв роману розділяють сотні років, але почуття не змінюються – вони залишаються незмінними, такими ж, як у нас.
У стародавньому Карфагені правил рада олігархів (заможних громадян), який розорив країну своєю невдалою політикою, програв війну і відправив у вигнання талановитого полководця. Про нього згадали, лише коли натовп найманців не отримала грошей і почала бунт. Саламбо – жриця і дочка полководця Гамількара і сестра Ганнібала. Жінка з щирими і справжніми почуттями, гідними поваги.
Як показав аналіз «Саламбо», через роман, так само як і багато творів письменника, червоною ниткою проходить ідея, що жінка здатна на героїзм і самопожертву, але у світі чоловіків це не має значення — все буде знищено і розтоптана.
