Методи
Термодинамічний розділ фізичної хімії для вирішення основних своїх завдань користується теоретичними (розрахунковими) і практичними (експериментальними) методами. Перша група методів дозволяє кількісно зв’язати різні властивості, і розрахувати одні з них, грунтуючись на досвідчених величинах інших, користуючись принципами термодинаміки. Закони квантової механіки допомагають встановити способи опису та особливості руху частинок, зв’язати величини, що характеризують їх, з фізичними параметрами, заданими в ході дослідів.
Дослідницькі методи хімічної термодинаміки ділять на дві групи:
- Термодинамічні. Вони не враховують природу конкретних речовин, не базуються ні на яких модельних уявленнях про атомно-молекулярну будову речовин. Такі методи прийнято називати феноменологічними, тобто встановлюють зв’язки між спостережуваними величинами.
- Статистичні. Вони ґрунтуються на будову речовини та квантових ефектах, дозволяють описувати поведінку систем, спираючись на аналіз процесів, що відбуваються на рівні атомів і їх складових частинок.
Обидва ці підходи мають свої переваги і недоліки.
|
Метод |
Переваги |
Недоліки |
|
Термодинамічний |
У зв’язку з великою спільністю досить простий і не вимагає додаткових відомостей, при цьому вирішує конкретні завдання |
Не розкриває механізм процесу |
|
Статистичний |
Допомагає зрозуміти суть і механізм явища, оскільки заснований на уявленнях про атомах і молекулах |
Вимагає ґрунтовної підготовки і великого обсягу знань |
