В епоху Радянського Союзу масштабними будівництвами було складно здивувати кого-небудь з громадян. По всій неосяжній вже нині неіснуючої країні відбувалися колосальні за своїми розмірами і матеріальних вкладень зведення промислових об’єктів, в числі яких особливе місце займає Хмельницька АЕС. Про цієї станції, яка генерує електрику з атомної енергії, ми і розповімо у статті.
Загальна інформація
Хмельницька АЕС є останньою в своєму роді установкою, яка була введена в експлуатацію саме в період СРСР. Більше того, об’єкт виявився першим у своєму роді на території сучасної незалежної України і, що цілком можливо, першою ластівкою на шляху максимально ефективного оновлення існуючого парку ядерних реакторів. В якості основного завдання для станції була визначена компенсація гострої нестачі електричних потужностей в західних регіонах України, а також при необхідності здійснення експорту до країн Ради економічної взаємодопомоги.
Передісторія
У період 1970-х років йшло дуже бурхливий розвиток народного господарства Радянського Союзу, що цілком логічно вимагало збільшення забезпеченням електроенергією. Єдина енергосистема країни вкрай гостро відчувала брак потужностей. Оскільки західні регіони виконували вельми пристойний експорт електрики за кордон, то закономірно виникла потреба покрити різницю за рахунок створення нової станції, причому такої, яка могла б виробляти не менше 4000 МВТ. Само собою, що таке було можливо лише завдяки атомній енергетиці. І тому 16 березня 1971 року Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення почати будівництво нової АЕС в центрі України. Однак в зв’язку зі зростаючим експортом електроенергії в країни РЕВ будівництво станції було вирішено провести на заході держави.
Творці
Хмельницька АЕС, аварія на якій буде описана нижче, створювалася фахівцями з київського інституту під назвою «Енергопроект». Остаточна версія проекту була затверджена профільним міністерством 28 листопада 1979 року. Документ передбачав уніфікацію АЕС з реактором типу ВВЕР-1000. На роль основного будівельного майданчика претендувало понад 50 точок.
Початок будівництва
Отже, де знаходиться Хмельницька АЕС на карті України? В якості місця її постійного базування керівництво країни обрало район міста Нетішина. Спочатку об’єкт отримав назву Західно-Української АЕС, але пізніше було перейменовано саме в Хмельницьку.
4 лютого 1977 року Міністерство енергетики СРСР видало наказ, який дає старт початку проведення будівельних робіт зі зведення станції. Цей документ дав поштовх для виконання широкомасштабних операцій. Директором промислово-важливого об’єкта стратегічного призначення затвердили Олексія Івановича Троценко.
Перші труднощі
Навесні 1977 року в Нетішин приїхали перші робочі. Загін з 60 чоловік очолив начальник ділянки. На весь колектив спочатку виділили всього лише один екскаватор, два автомобілі та бульдозер. Варто зауважити, що додаткові проблеми першопрохідцям доставила і матінка-природа: місцевість була лісиста і болотиста, заважали торфовища і жахливе бездоріжжя. За спогадами першого директора АЕС, працівники будівельного майданчика мали мізерну на ті часи зарплату і жили в дуже обмежених умовах, твердо вірячи у своє світле майбутнє.
Продовження будівництва
У 1978 році на об’єкт почали постачати техніку, конструкції перших вузлів і агрегатів. Також запустили земснаряд, намывающий майданчик під дорогу і місто. Ще через два роки почали будувати водосховище загальною площею 22 км2, а перші мешканці майбутнього міста атомників отримали від держави повністю готові квартири.
Безпосередньо старт зведення АЕС датується 22 січня 1981 року. Саме в цей день на будмайданчику провели виїмку першого ковша грунту під котлован фундаменту, на якому планувалося встановити вже енергоблок Хмельницької АЕС.
Ще через півроку будівельники зайнялися бетонуванням основи відділення реактора. А 22 жовтня 1981 року разом з першим кубом бетону, залитим в плиту енергоблока, була закладена капсула, в яку помістили символічне послання до наступним поколінням. 1 грудня того ж року був зверстаний і вийшов в тираж перший номер друкованого видання «Енергобудівник».
У липні 1982 року під час будівництва головного корпусу робочі пройшли нульову позначку. Також було розпочато створення перегородок і монтаж металоконструкцій. Вже на наступний рік будівельники зайнялися монтажем шахти самого реактора. Паралельно проводилися роботи по зведенню блоку №2.
У 1984 році проклали спеціальні естакади для технічних трубопроводів і закінчили будівництво ЛЕП «Хмельницька АЕС – Жешув (Польща)» потужністю 750 кВт.
В 1986 році на першому енергоблоці змонтували герметичну оболонку, трубопроводи, вентиляційні системи. У серпні був остаточно встановлений купол реактора. Також тривала будівництво блоків №2 та №3, робітники готувалися до початку будівництва №4.
Введення в експлуатацію
В листопаді 1987 року перший енергоблок було закладено ядерного палива. Фізичний запуск реактора стався в 6 ранку 10 грудня під керівництвом начальника зміни Тугаева. 22 грудня стало зрозуміло, що реактор вже повністю готовий до підключення в єдину енергетичну мережу країни. 31 грудня відбулося повне прийняття станції в експлуатацію.
17 квітня 1988 року був проведений перший в історії Хмельницької АЕС планово-попереджувальний ремонт першого енергоблоку.
Епоха 90-х років
В цей час Хмельницька АЕС активно експлуатувалася і поступово будувалася далі. Разом з тим з’являлися проблеми, серед яких: введення мораторію урядом країни на спорудження ядерних реакторів, хронічна заборгованість із зарплати у працівників підприємства та інші. Тим не менш АЕС продовжувала виробляти електрику, а на момент 1999 року роботи по зведенню сховища радіоактивних відходів були виконані на 80 %.
Період 2000-х років
На момент 2002 року електростанція змогла виробити 90 мільярдів квтг електроенергії. Роком пізніше об’єкт зміг знизити кількість шкідливих викидів в атмосферу в 10 разів.
8 серпня 2007 року в об’єднану енергосистему України був введений енергоблок під номером 2.
У 2007 році ситуація на Хмельницькій АЕС була вивчена представниками місії МАГАТЕ, які прибули на об’єкт на запрошення Кабінету міністрів України. Експерти провели оцінку дотримання норм безпеки і залишилися задоволені побаченим, ніж самим заспокоїли всіх тих, хто переживав з приводу роботи атомної станції.
Восени 2015 року було розірвано угоду з Російською Федерацією з приводу будівництва енергетичних блоків №3 і №4.
Технічні параметри
Хмельницька атомна електростанція в даний момент часу використовує два енергоблоки. І перший, і другий реактори обладнані силовими установками ВВЕР-1000/320 потужністю 950 МВт. Причому енергоблок №1 має в якості проектної дати завершення терміну експлуатації 13 грудня 2018 року, а енергоблок №2 – 7 вересня 2035 року.
Надзвичайна подія
Що сталося на Хмельницькій АЕС на початку поточного 2018 року? В ніч на 3 січня на промисловому об’єкті сталася нештатна ситуація: була виявлена витік теплоносія у вузлі ущільнення органу регулювання системи захисту та управління. У зв’язку з цим керівництвом станції було прийнято рішення відключити другий енергоблок від мережі. У підсумку ремонтні роботи тривали до 9 січня. Весь цей час місцеві жителі отримували тепло в свої будинки завдяки використанню парових котлів пуско резервній станції.
В цілому ж Хмельницька АЕС, аварія в 2018 році на якій викликала переполох у простих обивателів, є відносно безпечною і знаходиться під жорстким контролем відповідних фахівців. Тут варто зауважити, що «320-е» енергоблоки вже не вважаються повністю відповідають міжнародним вимогам безпеки після аварії на японській Фукусімі.
Описане подія з всесвітньої шкалою INES має нульову класифікацію, тобто поза шкали.
