Інфекційний ендокардит: симптоми, діагностика, лікування

Діагностичні методи

Щоб точно поставити діагноз “інфекційний ендокардит”, потрібно провести ряд досліджень, що допоможуть виявити прояви патологічного процесу в організмі. У типових випадках діагностика грунтується на таких ознаках:

  • наявність лихоманки;
  • дефекти в клапанах, що проявляються у вигляді шумів міокарда;
  • тромбоемболічні ускладнення;
  • позитивний результат дослідження на бактерії.

Якщо зробити ЕКГ, то на ньому можна побачити прояви гіпертрофії лівого шлуночка, якщо в організмі йде запальний процес аортального або мітрального клапана. А ось гіпертрофія правого шлуночка спостерігається, коли вражені тристулковий клапан або легеневої артерії.

Можливі й такі явища, як порушення провідності, передсердна і шлуночкова екстрасистолія, в окремих випадках може бути виявлена фібриляція або тріпотіння передсердь. ЕКГ допомагає виявити хворобу на ранній стадії, що надалі дає шанс успішно пройти лікування і уникнути серйозних ускладнень. Перевірити роботу серця можна, якщо використовувати для діагностики кардіовізор, який дасть можливість виявити навіть мінімальні відхилення в роботі серцевих м’язів.

Цікаве:  Лікувальна фізкультура при сколіозі: комплекс ефективних вправ

Ехокардіографію рекомендують всім пацієнтам, у яких є підозра на інфекційний ендокардит. Діагностика допоможе об’єктивно оцінити стан клапанів, виявить кальциноз, розрив стулок клапана або хорд, розрізнити абсцес клапанного кільця. Часто цю методику використовують, щоб уточнити характер пороку серця, визначити необхідність термінового хірургічного втручання, коли гостро розвивається недостатність в клапані.

Інформативними вважаються аналізи крові:

  • загальний;
  • біохімічний;
  • імунологічний.

Загальний аналіз може вказати на анемію, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, але найбільш суттєвий ознака − це високий рівень ШОЕ. Біохімія виявляє наявність С-реактивного білка, високу кількість фібриногену, низька кількість альбумінів, збільшення фракції γ-глобулінів. Імунологія дасть можливість виявити ревматоїдний фактор, високий рівень компонентів комплементу.

Також рекомендується пройти посіви крові на стерильність. Але тут дуже важливо правильно провести забір крові, дослідження можуть проводити кілька разів, щоб в результаті отримати більш достовірні дані.

Щоб збільшити ефективність лікування, важливо не просто встановити діагноз, а й форму захворювання.