На чолі митрополії Константинопольської
До цього часу слава антіохійського проповідника поширилася на весь християнський Схід, і у 397 році йому було запропоновано зайняти місце преставившегося до того часу Константинопольського патріарха Нектарія, який змінив на цій посаді Григорія Богослова. Прибувши в столицю Візантії і приступивши до виконання таких почесних обов’язків, Іоанн Златоуст був змушений обмежити свою проповідницьку діяльність, оскільки виявився вкрай завантажений поточними справами.
Першим його кроком на новому терені стала турбота про духовне і моральне вдосконалення священства, яке він виховував на власному прикладі. Насамперед більшу частину коштів, що відпускаються на його утримання, і на які він мав повне право, святитель вжив для відкриття в місті кількох безкоштовних лікарень і паломницьких готелів. Задовольняючись у повсякденному житті лише самим необхідним, він вимагав такої ж помірності і від своїх підлеглих, чим викликала з їхнього боку таємне, а часом і відкрите невдоволення.
Святому Іоанну Златоусту належить заслуга у зміцненні істинної віри не тільки на території самої Візантії, але також в її численних колоніях і належних їм державах. Відома, наприклад, його видатна роль у християнізації Малої Азії і Понтійської області, Фракії і Фінікії. Направляються Іваном місіонери досягали навіть скіфських земель, де також звертали язичників до Христа. На дійшли до нас іконах Іоанна Златоуста цей великий архипастир представлений як раз в пору найвищого розквіту своєї діяльності.
