Заснування обителі
Свято-успенський Дивногорський монастир – така офіційна назва головної визначної пам’ятки селища Тубсанатория «Дивногір’я». У п’ятдесяті роки XVII століття тут почалося будівництво укріплень і наземних споруд, які повинні були врятувати російські поселення від татарських набігів. Територію обнесли дерев’яною стіною, спорудили келії. Потім тут з’явилася церква Миколи Чудотворця. Роком заснування Дивногорського Успенського чоловічого монастиря прийнято вважати 1653-й.
Перший час тут знаходилося не більше 15 послушників. Настоятелем став ігумен Гурій. Церква Миколи Чудотворця згоріла вже через п’ять років після завершення будівництва. На її місці незабаром звели нову. Приблизно в цей же час побудували і висвітлили церква Іоанна Предтечі.
Дивногорський монастир – печерна обитель. У гроті, просякнутому вапном, жити було важко. Ченці збудували поруч келії, навколо монастиря звели високу огорожу. Це був тоді єдиний печерний монастир на березі Дону.
Населені пункти, розташовані поблизу обителі, з’явилися відносно недавно. У XVII столітті, коли був заснований Дивногорський монастир, тут практично не було поселень. Ченцям доводилося непросто. Настоятель звертався не раз за допомогою до Москви, і, нарешті, йому виділили суму з казни і млин.
