Колони, що йдуть в небо
Відразу за ним відкривається просторий внутрішній двір, оточений колонадою. Вона збереглася лише частково, і багато з її елементів постають у вигляді розрізнених фрагментів, але навіть і при цьому вона вражає погляд своєю величністю і красою. Про колонах Карнакського храму слід сказати окремо, оскільки вони є визначною і однією з найбільш характерних рис давньоєгипетської архітектури.
З найбільшою повнотою вони представлені в знаменитому Великому колонному залі, де 134 гігантські, багато декоровані опори колись підтримували масивну дах будівлі. Вони, як і весь зал, були зведені в роки правління фараона Рамзеса II Великого. Вершини колон упиралися в стелю, імітував своєю обробкою і декоративним розписом небосхил. Тому в глядача складалося враження, що ці кам’яні стовпи підпирають собою небо. До наших днів покрівля не вціліла, про неї нагадують лише окремі її фрагменти із залишками живописного шару.
