Об’єднавчий курултай
Джунгарські вторгнення стали все більше загрожувати незалежного існування Казахстану. Перед обличчям небезпеки казахські феодали примерились на деякий час і стали шукати шляхи захисту від спільного ворога. У 1710 році в Каракумах відбувся об’єднавчий курултай (з’їзд), де представники трьох жузов вирішували головне питання: підніматися на боротьбу з ворогом або просити миру. Натхненна мова Богенбай-батира запалила надію у присутніх, і вони принесли клятву про захист своїх земель і один одного до останньої краплі крові. Було прийнято рішення про формування народного ополчення.
Проведений казахами з’їзд зіграв величезне значення у війні з Джунгарией: зростає роль народних мас і видатних батиров. До 1718 року Казахському ханству вдається стримувати натиск завойовників.
Окремим пунктом варто відзначити справжніх героїв учасників казахсько-джунгарской війни, про кого потім в народі будуть складати легенди, пісні та вірші: Канжыгалы Богенбай, Шакшак Жанібек, Баян Батир, Каракерей Кабанбай, Шапырашты Наурызбай, Албан Райимбек і багато інших.
