Проблема буває різна
Прийнято виділяти три форми:
- помилкове;
- приховане;
- істинне.
Діагностують косоокість лікарі. Як правило, діагноз ставлять у віці старше двох, але молодше трьох років, якщо до цього моменту оченята так і не починають функціонувати скоординовано. Як випливає з статистики, відгуків, косоокість у дітей найчастіше спостерігається саме в цей період. Це обумовлено специфікою дорослішання: ближче до трирічного віку малюки стають активними, вивчають навколишній світ, а це вимагає уваги і напруження зорових органів.
Малюки і діти старшого віку
Як правило, спостерігаються проблеми з фокусуванням очей у немовлят. Причини косоокості у дітей до року прості – сформованість зорового апарату, недостатність роботи аналізатора. До двомісячного, а іноді і вдвічі більшого віку очні м’язи ще просто не можуть працювати в погодженні. Якщо батьки відзначають косоокість у дитини саме на перших етапах життя, панікувати ще рано. А ось якщо після чотиримісячного віку ситуація не покращилася, значить, потрібно відвідати лікаря.
Як правило, на питання про те, чому в дитини косоокість, лікар відповість, лише провівши попередні дослідження. Висока ймовірність, що причина вроджена. Уточнення ситуації проводять на плановому обстеженні. Необхідно показати дитину лікарю в місячному віці, піврічну та однорічному. Далі частота відвідування офтальмолога – один раз на рік або двічі, якщо проблем не виявлено. А ось якщо виявлено, наприклад, непостійне косоокість у дітей, тоді візити доведеться зробити частішим.
