Рівень
Виявлення латентної злочинності – найважливіше завдання правоохоронних органів. Оцінки експертів щодо того, яке ж приблизну кількість латентних суспільно небезпечних діянь, різняться. Безумовно, велика частина прихованих – незаявлені злочини. Проте всі фахівці сходяться в тому, що їх на порядок більше, ніж розкритих або хоча б врахованих злочинів. Загальна частка латентної злочинності в загальносвітовому масштабі – більше половини дійсних порушень законодавства. У Росії частка таких злочинів, за різними оцінками, різна і в співвідношенні з врахованими дорівнює від 6:1 до 10:1. Достеменно відомо, що в певних видах злочинів умовна ступінь латености і зовсім наближається до сімдесяти відсоткам. Однак реальні масштаби встановити практично неможливо.
Додаткові види
Виділимо ще кілька класифікацій латентної злочинності. Латентність:
- в цілому;
- окремих видів злочинності;
- конкретних злочинів;
- злочинців.
За ступенем та рівнем виділяють діяння, латентні:
- мінімально – практично повно відображені в статистиці;
- середньо;
- максимально – фактично ніколи не потрапляють в офіційні статистичні дані.
До мінімально латентним фахівці відносять злочини, пов’язані з тероризмом. Також це вбивства, захоплення заручників та розбій.
Злочини з середнім ступенем латентності – грабежі, крадіжки, насильницькі дії сексуального характеру (і всі супроводжуючі їх статті, а також подібні злочини).
Максимально ж латентними, що не дивно, є злочинні діяння, пов’язані з корупцією, хабарництвом), вимагання та шахрайство, екологічні злочини (наприклад, незаконне полювання). Також сюди відноситься незаконне зберігання та розповсюдження наркотиків і зброї.
