Недоліки теж присутні
На жаль, без мінусів не можна обійтися, хоч їх не так багато. Насамперед, це стосується необхідності в постійному періодичному перемиканні передач, що може втомити водія на далеких поїздках.
Серед інших недоліків:
- Передаточне відношення змінюється східчасто.
- Ресурс зчеплення не достатньо високий.
Тому «механіка» хоч і є основним типом трансмісії, але далеко не самим затребуваним. Можливо, через кілька десятків років вона взагалі втратить свою актуальність, причому остаточно.
Особливості водіння з механічною коробкою передач
Для правильної експлуатації автомобілів з МКПП необхідні певні навички і вміння. У багатьох новачків, особливо це стосується жінок (можливо, не всіх), можуть бути труднощі. Необхідно запам’ятати положення важеля управління для кожної передачі. Це нескладно, так як на ньому є схема. Крім цього, варто знати, в якому діапазоні швидкостей працює кожна передача.
Швидкісні режими в залежності від передачі:
- 1-я передача – 15-20 км/ч.
- 2-я передача – 30-40 км/ч.
- 3-я передача – 50-60 км/ч.
- 4-я передача – не більше 80 км/ч.
- 5-я передача – більше 80 км/ч.
Але краще орієнтуватися на показання тахометра. Переходити на вищу передачу рекомендується до досягнення певної кількості обертів колінчастого вала в залежності від типу двигуна:
- у дизельного – 1500-2000;
- у бензинового – 2000-2500.
Щоб уникнути передчасного ремонту механічної коробки передач, перед тим як завести двигун, необхідно переконатися, що важіль займає нейтральне положення. Лівою ногою управляється тільки педаль зчеплення, а права відповідає за дві інші – тільки так можна нічого не переплутати.
Перед тим як рушити з місця, вичавлюється зчеплення, включається перша передача, потім лівою ногою плавно відпускається зчеплення, одночасно правою ногою так само плавно натискається педаль акселератора. Далі перемикання здійснюється по досягненні швидкісного порога: вижимається педаль зчеплення (ногу з газу при цьому потрібно прибирати), включається друга передача – далі все те ж саме.
