Одиниці виміру в минулому
Дані критерії встановлювалися символічно. Так, наприклад, поширена в країнах Європи одиниця довжини «фут» дорівнювала довжині стопи Карла Великого, а «ліктя» відповідала довжина скіпетра короля Генріха I. При цьому пошуки більш оптимальних одиниць вимірювання не припинялися.
Про відомому і застосовуваному у наші дні «метрі» як одиниці довжини вперше почули у Франції, в далекому 1790 році. Між тим прийняти в якості стандарту цю міру довжини погодилися лише 17 країн лише через 85 років. Підписання Метричної конвенції і утворення Міжнародного бюро мір і ваг стали важливим етапом на шляху розвитку метрології. Історія виникнення науково-технічного прогресу є невід’ємною частиною становлення стандартизації.
В кінці XIX століття вдалося досягти значних успіхів у створенні техніки, зміцненню позицій промислових галузей і концентрації виробничих підприємств. На тлі процвітання метрології в технічно розвинених країнах само собою зароджувалось прагнення до організованої стандартизації, яке найчастіше увінчує формуванням місцевих держорганів, що займаються даним питанням. Яскравий приклад – британський Комітет стандартів, створений в 1901 році. Його основним завданням визначалося забезпечення зростання економічної могутності Англії допомогою підготовки, прийняття та впровадження універсальних стандартів на сировинні матеріали, промислове устаткування, військове спорядження.