Пушкін – сучасний поет
«Рукописи не горять», – писав Булгаков у своєму романі «Майстер і Маргарита». Письменник хотів сказати про нетлінності цих творінь. Те ж саме можна сказати про творчість Олександра Сергійовича. Пушкін, безперечно, геній, бо проблеми, які він порушує у своїх творах, вічні. Деякі афоризми з роману «Євгеній Онєгін» популярні і в наші дні. Далі розглянемо найактуальніші.
Ось топ-7 афоризмів з «Євгенія Онєгіна», широко використовуваних в XXI столітті:
Ми всі вчилися потроху
Чого-небудь і як-небудь…
(5-й вірш, 1-й розділ)
Зазвичай так говорять про псевдоинтеллектуалах, людей, що мають поверхневі, неглибокі знання, про дилетантів, неучах. Про таких кажуть «схопили верхівки деяких знань».
Бути можна діловою людиною
І думати про красу нігтів…
(25-й вірш, 1-й розділ)
Доглянутий вигляд, бездоганний манікюр – не привід вважати людину безталанним і дурним. До речі, у самого поета завжди були ідеально відполіровані, доглянуті нігті на руках.
Ми вшановуємо всіх нулями,
А одиницями — себе.
Ми всі дивимось в Наполеони…
(14-я строфа, 2-я голова)
Тут іронія над собою і оточуючими. Поет іронізує над високими амбіціями, марнославством, людською гординею.
Любові всі віки покірні…
(29-й вірш, 8 розділ)
Найпопулярніше крилатий вислів з усіх афоризмів з «Євгенія Онєгіна». Тільки не все вірно трактують його сенс, вирвавши рядок з контексту, так як далі про любовної пристрасті в старості поет пише:
Але в пізній вік і безплідний,
На повороті наших років,
Сумний пристрасті мертвої слід…
Що день прийдешній мені готує?
(21-й вірш, 6-й розділ)
Промовляючи цю фразу, задумливо ми дивимося у вікно вранці.
Чим менше жінку ми любимо,
Тим легше подобаємося ми їй,
І тим її вірніше губимо
Серед звабливих мереж.
(7-й вірш, 4-й розділ)
Вислів стало по-справжньому народним. Відомий той факт, що поет був великим поціновувачем жіночої статі та про його пригоди складали легенди. Цікаво, що за декілька років до написання роману Пушкін у листі до свого молодшого брата, Львові Сергійовичу, висловлював таку думку, але тільки в прозі.
Вчіться панувати собою…
(16-й вірш, 4-й розділ)
Тетяна каже ці слова, звертаючись до Онєгіна. Вчіться контролювати себе, не дозволяйте своїм слабкостям взяти верх над вами. Древній і дуже мудрий філософ Сенека помічав, що самою вищою владою є влада над своїми вадами і слабкостями, а порабощенность ними — найстрашніше рабство.
