Післявоєнні гроші
Не менш цінні й повоєнні екземпляри. Це пов’язано з ослабленням контролю над виробництвом монет, так як їх карбування не мала масштабного значення. У пріоритеті цього періоду були відбудова житлових будівель та виробничих потужностей. Та й обладнання монетного двору Ленінграда, евакуйованого в Краснокамск, потребувало ремонту або заміні.
Найдорожчі монети СРСР – це гроші 1947 року. Їх відмітною особливістю є матеріал, з якого вони зроблені. Всі монети, відлиті з чистої бронзи, без додавання нікелю, алюмінію та інших металів. Найбільш рідкісний представник цього ряду – номінал 1 копійка. Знайти її практично неможливо.
Монетна справа п’ятдесятих років
Цей час характеризується більш практичними і недорогими сплавами для карбування монет. Дані тиражі випускалися з метою тестування властивостей матеріалу і можливості втілення на ньому задумів художника. З цієї причини історія післявоєнного періоду повторилася знову. Багатотисячні тиражі були знищені, не встигнувши увійти в оборот. Але в колекціях нумізматів осіло кілька сотень примірників.
Монети СРСР 1956 року з пробного випуску становлять особливий інтерес для колекціонерів через експериментів як з металами, так і з номіналами. В цьому році конвеєр випустив багато зразків з браком. Саме вони і стали згодом представниками рідкісних різновидів.
Матеріалами для карбування монет стали залізо-хромо-нікелевий і цинково-нікелевий сплави. Такі гроші збереглися до наших днів, але особливої цінності вони не представляють.
Подивившись на рідкісні монети СРСР 1958 року, можна переконатися в тому, що зовнішні характеристики цих примірників помітно відрізняються від колишніх. На аверсі замість оточуючих номінал двох колосків зображені сполучені знизу широкі лаврові вінки. Зроблені вони з алюмінієвої бронзи.
