Життя на материку – це непросто
У самих різних куточках Африки розташовані найменш розвинуті країни світу. Список включає в себе держави:
- Гвінею.
- Кабо-Верде.
- Гвінея-Бісау.
- Лесото.
- Ліберію.
Переважно у всіх цих країнах домінує сільськогосподарський сектор, де і задіяна основна частина працездатного населення. Рівень життя дуже низький, промисловість практично не розвинена. У деяких країнах більше 80 % населення змушені виживати за межею бідності. Корисних копалин або немає, або їх розробка пов’язана з дуже великими труднощами. Вкрай слабка в цих державах транспортна система, є перебої з паливом, зв’язком. Крім того, суттєвими проблемами залишаються корупція, мала свобода слова, низький рівень освіти.
На островах – не краще
У списку найменш розвинених країн входять не тільки розташовані на континенті держави, але й деякі острівні держави. Хороший приклад – Вануату. Що дивно, близько 74 % населення тут грамотні, тим не менше це не допомагає підвищити рівень життя: серед держав Тихого океану Вануату займає третє місце по бідності. В число найменш розвинених держава включена з 1995. Економіка розвивається, але вкрай повільно. Експерти вважають, що це пов’язано з вузькою спеціалізацією: переважно сільськогосподарська країна. Тут практично немає корисних копалин, не вистачає кваліфікованих працівників.
У списку найменш розвинених країн є також Гаїті. Цю країну вважають однією з найбільш нерозвинених на всій нашій планеті. У західному півкулі практично немає місць, де люди жили б біднішими, ніж тут. Близько 60% населення змушені виживати в злиднях. Переважний джерело доходів жителів держави – гроші, перекладні виїхали звідси людьми своїм родичам. Країна має в своєму розпорядженні кількома родовищами цінних ресурсів, але вони не розробляються. Близько третини всіх земель, що обробляються, але сільськогосподарська активність ускладнено рельєфом.
У перелік розвиваються і найменш розвинених країн входить країна Кірібаті. «Золота епоха» місцевої економіки припала період 1994-1998, коли влада держави брали суттєві заходи для розвитку держави. Все інше час як до цього проміжку, так і після, країна хоч і рухається вперед, але вкрай повільно. Причин цьому багато: тут мало суші, держава віддалена від великих держав, які могли б бути партнерами, внутрішній ринок малий. Вкрай складно захиститися від природних лих, що також є серйозною проблемою.
Дещо схожа ситуація склалася на Коморських Островах. Держава відноситься до найменш розвиненим країнам, а більше 60 % всіх місцевих жителів живуть у злиднях. Вкрай низько оцінюють рівень освіти, кваліфікації працівників. Тут навіть немає джерел основного продукту харчування – рис привозять з-за кордону. Одночасно спостерігається стійкий приріст населення. Держава практично не має природних багатств і дуже сильно залежить від зовнішньої допомоги.
