Зречення імператора
Далі хронологія подій розвивалася наступним чином. 2 березня представник Тимчасового комітету Гучков і Шульгін приїхали до Миколи II, заявивши йому, що бачать єдиний вихід із ситуації, що склалася в його зречення на користь малолітнього спадкоємця. В іншому випадку заворушення могли початися у військах, які перебували на фронті.
Регентом при цьому планувалося призначити великого князя Михайла. Імператор заявив, що таке рішення прийняв ще вдень, а тепер вже готовий відректися і за себе, й за сина.
В 23.40 Микола II передає офіційний акт про зречення від престолу на користь брата Михайла Олександровича. Останній факт викликав обурення лідерів революції. Не радили йому брати владу і її прихильники, у результаті він так і вчинив, відмовившись прийняти верховну владу.
Виконком Петросовета постановив заарештувати всю царську родину, позбавити їх цивільних прав та конфіскувати майно. 9 березня імператор прибув у Царське село вже як полковник Романов.
