Наслідки лютневої революції: причини, хід, результати і підсумки

Формування Тимчасового уряду

Головним наслідком Лютневої революції стало формування Тимчасового уряду. Його очолює князь Львів, який залишається на цій посаді до липня 1917 року, коли його змінить Керенський.

Тимчасовий уряд відразу заявило, що його основною метою стане передача влади Установчих зборів, вибори в який призначаються на 17 вересня, але після переносяться на листопад.

При цьому серйозним впливом користується Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів. У результаті Тимчасовий уряд намагається йти по шляху парламентаризму, прагнучи зробити Росію сучасної ліберальної і капіталістичною державою за західним зразком. Петроградська Рада виступає за революційну владу трудових мас.

Наслідки Лютневої революції

Головними символами цієї революції стають червоні прапори і банти. Величезну роль у ній відіграє четверте скликання Державної думи, але потім він швидко втрачає вплив.

Під час самих революційних подій значно зростає роль депутата Керенського, який до того ж входить до складу Тимчасового уряду. Підсумки і наслідки Лютневої революції досі оцінюють і обговорюють багато. Одним з основних рішень у перші дні стають вимоги про скасування смертної кари, надання рівних прав для всіх громадян, незалежно від їхньої статі, національної приналежності та віросповідання. Скасовуються дискримінаційні обмеження, зокрема, щодо євреїв, до цього їх стримувала так звана межа осілості, євреї не могли жити в столицях і великих містах імперії.

Цікаве:  Великий шовковий шлях: історія, територія, розвиток і вплив

Усі громадяни без винятку отримали право вільно збиратися, вступати в будь-які союзи і об’єднання, в країні реально почали працювати профспілки.

Ще одним важливим наслідком Лютневої революції стало те, що була розпущена царська поліція, а також жандармерія, їх функції перейшли до народному ополченню, яке стали називати міліцією. Також була сформована Тимчасовим урядом Надзвичайна слідча комісія, яка зайнялася розслідуванням злочинів, скоєних вищими чиновниками і царськими міністрами.

Тимчасовий уряд стало фактично вважати себе повноправним наступником монархічної держави, прагнучи зберегти існуючий раніше державний апарат.