Будь-конкурс науково-дослідних проектів передбачає не тільки презентацію свого проекту, але і його правильне оформлення. Для того щоб мати шанси на успіх, важливо серйозно і відповідально поставитися до процедури оформлення отриманих результатів.
Інноваційні проекти
У сучасній економіці практично у всіх фірмах застосовується проектна діяльність. Це дозволяє компаніям брати участь у тендерах і конкурсах, отримувати гроші на реалізацію своїх ідей.
Інноваційний науково-дослідний проект являє собою форму цільового управління діяльністю підприємства в сучасних умовах.
Для того, щоб досягти поставлених цілей, у проекті повинна бути продумана система заходів і рішень, взаємопов’язаних за ресурсами, термінами, виконавцями. При реалізації інноваційної діяльності для кожного процесу підбирається окремий проект. Він є системою, що складається з безлічі рішень по окремих областях:
- технічної;
- науковій;
- виробничої;
- фінансової;
- маркетингової;
- управлінської
Розділи інноваційного проекту
Так як його можна вважати бізнес-проектом, виділяють стандартні розділи:
- опис;
- характеристика компанії;
- опис продукту;
- особливості маркетингових досліджень;
- виробничий проект;
- специфіка збуту;
- фінансові розрахунки
Розробка науково-дослідного проекту передбачає довготривалу і серйозну роботу. Він спрямований на розв’язання актуальних практичних та теоретичних завдань, які мають народно-господарське, соціально-культурне, а також політичне значення. Відмінною рисою науково-дослідницького проекту є актуальність і новизна мети, реалістичність поставлених завдань.
Складові частини
Науково-дослідний проект має кілька частин, які зумовлюють етапи роботи. Перший етап передбачає формулювання та обґрунтування наукової теми, проведення попередніх теоретичних досліджень. Саме на цьому етапі оцінюються витрати на проведення роботи, а також прораховується передбачувана ефективність.
На даному етапі науково-дослідний проект включає:
- Пояснення актуальності обраної теми.
- Опрацювання наукової літератури, вказівку відкриттів і досягнень, які використовуються для рішення прикладних задач.
- Постановку цілей, завдань, очікуваних результатів.
- Огляд результатів, які є в аналізованої області.
- Підбір методики проведення досліджень.
- Складання плану дій.
- Підбір обладнання, матеріалів, інструментів.
- Складання кошторису.
- Оцінка передбачуваного економічного ефекту.
- Продумування додатків
Науково-дослідний проект передбачає технічне та економічне обґрунтування, яке стверджує керівник організації.
Далі виділяються матеріальні ресурси на здійснення наукових досліджень. Таким чином науково-дослідний проект переходить на другу стадію. Створюються і продумуються методичні вказівки для проведення практичної частини, де визначаються чіткі цілі і завдання проекту, деталізуються і уточнюються плани та методи, опрацьовуються матеріальні і технічні питання, що обговорюється стандартизація та метрологія.
На третьому етапі проект науково-дослідної роботи передбачає виконання досліджень, а також обговорення отриманих у процесі роботи результатів. У його ході підтверджують або спростовують висунуту гіпотезу, або уточнюють теоретичні моменти. Далі формулюються виробничі і технічні висновки, складається заключна частина проекту. Отримані результати застосовують на фазі розробки для отримання технічного інноваційного проекту. Проект – це одна з найпоширеніших форм роботи, які застосовуються в сучасному виробництві.
Технічний проект
Розглянемо, чим характеризується науково-дослідний проект. Теми підбирає сам автор так, щоб вони представляли практичний інтерес, тобто були актуальні.
Його логічна схема аналогічна інноваційним розробкам. Державні науково-дослідні інститути займаються такі дослідження.
Перший етап передбачає постановку мети проектування, виявленні основних конструктивних, експлуатаційних, економічних показників.
Міжнародні науково-дослідні проекти пов’язані з технічним завданням. Участь в них приймає маркетолог, менеджер по інноваціях, дизайнер, конструктор.
На наступному етапі відбувається вибір варіантів структурної та функціональної схеми створюваного виробу, перевірка його унікальності. Для досягнення бажаного результату, обов’язково участь інженера-технолога.
По завершенню цього етапу створюється технічна пропозиція, що включає записи з економічними і технічними розрахунками, карту якості виробу, функціональні і структурні схеми, відомості, патентний формуляр.
Постановка наукових цілей дозволяє створювати технічний виріб, на основі якого буде здійснюватись дослідження.
Важливі моменти
Технічне завдання і пропозицію ґрунтуються на потребах ринку, одержаних за результатами маркетингових досліджень. Вони визначають склад вартісних, споживчих, функціональних властивостей створюваного технічного об’єкта.
Науковий керівник проекту визначає мету і завдання роботи, він відповідає і за складання плану подальшої діяльності.
На початкових стадіях проектування важливо підібрати оптимальні методи і кошти для виконання проекту.
Далі вирішується питання про підбір конструкційних принципових рішень створюваного виробу: складу, компонування, схем. Наукова література, яка стосується тематики проекту, застосовується для проведення розрахунків.
Для дизайнерських робіт, специфікою яких є творчий підхід, допускається відхід від класичних наукових підходів, використання інноваційних методів.
Шкільний проектування
Після введення в державну освітню систему стандартів другого покоління, дослідницька та проектна діяльність стала обов’язковою на всіх ступенях навчання. Науковий керівник, в ролі якого виступає педагог, допомагає проектній групі визначити тематику роботи, підібрати цілі і завдання, висунути гіпотезу, підібрати методики для проведення експериментів з питання дослідження. Особливу увагу в шкільних проектах приділяється дотриманню техніки безпеки при проведенні дослідів, що актуально для екологічних і хімічних програм.
Наукова література, обрана для огляду, не повинна бути застарілою, так як це знизить ефективність і якість створюваної роботи.
Варіант проекту
Пропонуємо варіант проекту, який передбачає вирощування журавлини на присадибній ділянці. У багатьох європейських країнах, а також у Сполучених Штатах Америки давно є величезні території, відведені під вирощування журавлини. Крім того, в Америці вирощують цю ягоду і в садах. Американцями виведено близько 200 сортів журавлини, ягоди досягають розміру вишні. У Сполучених Штатах виділено під посадки журавлини близько 11000 гектарів землі. Американці встигли розробити механізовану технологію вирощування журавлини. У Росії перші плантації з’явилися в Костромі і Карелії, подібна інформація про проміжні результати реалізації проекту відсутня.
На території Архангельської області (на 2014 рік) не існує підприємства, що займається вирощуванням журавлини. Основною причиною є відсутність інвестора (дорогий проект), а також небажання бізнесменів працювати з «сезонною продукцією». У перспективі передбачається реалізація проекту по створенню журавлинного підприємства (Холмогорский район), але в даний час детальної інформації про стан проекту немає.
Технологія вирощування журавлини
Для вирощування журавлини сорту «стівенс» потрібно добре висвітлений ділянку землі. Посадка журавлини здійснюється навесні в кінці квітня – початку травня, а також восени – у жовтні. Спочатку копається траншея глибиною 30 см, шириною 1 м, стінки її зміцнюють шифером чи дошками. Журавлина є вологолюбною ягодою, але підвищена вологість негативно позначається на її розвитку і зростання. Рекомендується посадка журавлини на тих ділянках грунту, де рівень ґрунтових вод знаходиться на висоті 30-35 см. При більш низькому розміщенні ґрунтових вод, для отримання повноцінного врожаю журавлини буде потрібно додатковий полив. Попередньо ділянку грунту, на якому запланована посадка журавлини, звільняється від бур’янів, спушують, зволожується, в грунт вносять невелику кількість річкового піску. Ділянка має бути сонячним, по краях можуть рости дерева, чагарники для захисту плантації від вітру.
Пагони журавлини перед посадкою 10-15 днів зберігають у мокрому сфагновому моху чи воді. Нарізують їх у день посадки або за день до неї. До посадки журавлини, в грунт вносять подвійний суперфосфат (з розрахунку 14 г на 1 квадратний метр).
Після чого висаджують саджанці журавлини «стівенс». Садять за допомогою загостреного кілочка на таку глибину, щоб саджанці виступали над поверхнею не більше, ніж 2-3 див.
Саджанці журавлини розміщують на грядці за схемою 25 х 25 см або рідше, пагони розправляють по бутині (занадто довгі присипають землею в 1-2 місцях), а потім поливають. Зволожувати грунт необхідно щодня після посадки протягом 1 тижня. На зиму в перший рік посадки плантацію необхідно вкрити лапником або мульчувати піском, плодоносящую журавлину вкривати не треба.
Бізнес-план роботи
На внутрішньому ринку РФ (СЗФО) майже не існує аналогів даного проекту, тому конкуренція буде мінімальною.
Для початку виробництва не потрібно дороге обладнання, немає потреби у наймі працівників, що мінімізує витрати на реалізацію проекту.
Попит на журавлину стабільно високий, її у великих обсягах набувають підприємства харчової промисловості для виготовлення морозива, йогуртів, в кондитерських цехах для випічки тістечок, тортів. Цілком доступна і продаж вирощеної ягоди через торгові точки міста та району.
Головна перешкода нашого проекту – відсутність інвестицій, необхідність одноразового вкладення грошових коштів, тривалість проекту. Ризик проекту полягає в погіршенні погодних умов (проект передбачає отримання сезонної прибутку), а також у нестабільності економіки.
Крім того, потрібно врахувати той факт, що проект окупиться не відразу, тому багато підприємців не розглядають його як джерело вигідного вкладення грошових коштів.
Для реалізації проекту вибрали журавлину сорту «стівенс». Вона морозостійка, підходить до суворих кліматичних умов нашого регіону, дозріває у вересні. Журавлина сорту «стівенс» характеризується великими ягодами, вага яких досягає 3 грамів. Врожайність з розрахунку на 1 м2 становить – 1,5 кг. Період плодоношення журавлини відбувається на третій рік після її висадки. Для догляду за посадженими саджанцями необхідно періодично прополювати бур’яни, вносити мінеральні добрива, а також проводити полив і додаткове мульчування грунту.
У перші три роки, коли відбувається інтенсивне наростання вегетативної маси рослин, використовують більшою мірою азотні добрива. На наступному етапі (через 3-4 року), коли рослина почне повноцінно плодоносити, кількість азоту зменшують і використовують більшою мірою фосфорні та калійні добрива. Журавлина – довговічна рослина. При правильній агротехніці вона може плодоносити більше 50 років.
Оренда земельної ділянки – 10 м2 (в розрахунку за 1 місяць): 0,02 руб. за 1 м2. Розрахунок орендної плати ведеться з розрахунку базових ставок на оренду і затверджених Урядом області питомих коефіцієнтів.
Загальна вартість оренди становить 2,40 рублів за рік (0,20 рублів на місяць), але варто відзначити, що орендна плата щорічно буде зростати через збільшення розміру земельної ділянки.
Висновки по проекту
Середня окупність проекту значно знизить фінансові ризики (зниження вартості продукції або зменшення попиту).
Введення в експлуатацію даного проекту стане джерелом поповнення місцевого і федерального бюджетів.
У зв’язку з відсутністю конкуренції проблем з реалізацією продукції не повинно виникати, тому крім реалізації журавлини і саджанців на внутрішньому ринку, можна розглянути питання про вихід підприємства на міжнародний ринок.
Налагодження випуску журавлини в цукрі в індивідуальних упаковках з рекламною інформацією (за бажанням замовника).
При виході на промисловий масштаб – створення робочих місць. Для одного гектара журавлиною плантації потрібно 140 тисяч живців, врожайність складе більше 10 тонн. На обробіток грунту, проектування, посадковий матеріал, оплату робітникам, устаткування буде потрібно приблизно 1,8 мільйонів рублів. При реалізації ягід за мінімальною ціною 40 рублів за один кілограм, дохід складе (через 3-4 року) більше 350 тисяч рублів.
