Специфічні особливості
З медичної практики відомо, що невроз нав’язливих станів починається чітко, в якості провокаторів виступають різноманітні психогенні фактори. У більшості пацієнтів стан спостерігалося на тлі травмировавших психіку ситуацій. Визначити патологію не представляє складності, діагностувати – теж. Розвиток недуги в переважному відсотку випадків протікає у відповідності з прогнозом, завершується успішним одужанням.
Інформація, накопичена в даний момент про ННМ, суперечлива, не вдається добути точні відомості. Зі статистики відомо, що, порівняно з істеричними неврозами, неврастенію, невроз нав’язливих станів фіксується зі значно меншою частотою. У нашій країні, як вважають медики, близько 3 % населення страждають ННМ.
Дебют хвороби частіше відбувається в молодому віці: об’єкти від 25 до 35 років вважаються більш інших схильними до ННМ. Це в рівній мірі і чоловіки, і жінки. Соцстатус, матеріальна забезпеченість – все це не може служити захистом від захворювання. Невроз нав’язливих станів, як показали специфічні дослідження, дещо рідше турбує тих, хто отримав вищу освіту. Вважається, що ННМ з відносно невисокою частотою виявляється у осіб з активною позицією по життю, а також у тих, хто працює на престижній роботі. Одночасно статистика невблаганно свідчить: переважно в осіб, які страждають ННМ, високий рівень інтелекту. Деякі лікарі вважають (і звертають на це особливу увагу присвячених різним методикам лікування відгуках): невроз нав’язливих станів набагато частіше діагностується у холостих, що повинно враховуватися при виборі психотерапевтичних методів.
