Проведення атаки
Атаку запланували провести 28 липня 1609 року.
Воєвода Долгорукий-Гай, який бачив всю підготовку, зробив все необхідне для озброєння ченців з селянами. Він віддав наказ весь порох унести на стіни, але шансів на успішний поєдинок майже не було. Врятуватися обложені могли, тільки молячись і сподіваючись на чудо. Система оповіщення для початку битви була дуже заплутана – одні загони почали штурмувати, коли був проведений перший постріл, а другі – після наступних. З-за темряви порядок нападників перемішався. Коли німецькими найманцями були почуті крики російських тушинцев, вони подумали, що обложені вирішили зробити вилазку – почали з ними битися. З іншого боку – колона з поляків під час пострілів змогла побачити тушинцев, які заходили з флангу, і відкрили по них вогонь. Обложені почали стріляти по полю бою, з-за чого посилилася метушня і почалася паніка. Облягали почали різати один одного. Кілька сотень людей у цій метушні й паніці було перебито. Сапега приймає рішення припинити атакувати храм. Він запланував умертвити захисників в облозі поляками Троїце-Сергієва монастиря з допомогою голоду.
Історик Голубинський зазначав, що вони дражнили голодуючих, пасли за ставками худобу в південній стороні храму, на Клементьевском поле і Червоній горі. Поляки хотіли використовувати худобу як приманку для виникнення у обложених бажання до скоєння вилазки з метою їх побити і забрати худобу. І на насправді, обложені так і зробили. Але сталося так, що вони абсолютно без жодних втрат з числа своїх людей змогли роздобути частину худоби. А в середині серпня обложені послали кілька людей на конях за стадом, пасшимся на Червоній горі. Вони зуміли потай пробратися і раптово напасти на сторожів стада і побити їх, а тварин забрали до монастиря. Але восени в монастирі все-таки стався сильний голод – закінчилося зерно, людьми були з’їдені всі кішки і птиці.
