Коли скасовується обмеження?
Зніматися воно може тільки при задоволенні кількох вимог. До них відноситься:
- усуваються всі причини, на підставі яких було застосовано обмеження;
- враховується думка дитини, якщо йому більше 10 років, причому нерідко саме воно має вирішальне значення.
Якщо неповнолітній стверджує, що його спільне проживання з матір’ю або батьком є для нього неприємним і болючим, то рішення суду не може змінюватися навіть при наявності доказів того, що громадянин, обмежений у правах на дитину, змінив свою поведінку.
На таких засіданнях обов’язково присутній прокурор і представник опіки. Ці особи аналізують всі наявні матеріали і висловлюють власну думку. Попередньо обстежується житло, де проживають батьки, а також формується відповідний акт.
Чим відрізняється від позбавлення?
Якщо права на дитину лише обмежуються, то цей процес значно відрізняється від позбавлення. До основних відмінностей відноситься:
- позбавляються батьки прав в останню чергу, коли ніякі інші заходи не можуть на них вплинути, тому потрібно захистити інтереси дітей за допомогою даного жорсткого методу;
- обмеження батьківських прав є початковим етапом позбавлення, причому основною його метою виступає можливість напоумити батьків, щоб вони повернулися на правильний шлях і стали піклуватися про малюків;
- відмінність полягає і в часових проміжках, так як позбавлення встановлюється на весь час до досягнення дитиною повноліття, а от обмеження на обмежений час, представлене зазвичай 6 місяцями;
- при обмеженні батьки можуть бачитися з дітьми, хоча і не проживають спільно з ними.
Обмеження вважається превентивним способом впливу на недбайливих батьків. Якщо після його застосування не змінюють своєї поведінки громадяни, то вже порушується справа про позбавлення прав.
