Висновок
Втрата годувальника, безумовно, – горе для родини. Фактично родичі померлого залишаються без засобів до існування. Крім цього, вони несуть витрати з поховання. А сьогодні навіть на скромні похорони необхідні чималі гроші. Зрозуміло, держава не вправі залишати таких людей без підтримки. Саме тому в системі соціального забезпечення передбачені виплати особам, які втратили годувальника.
Для кожної категорії суб’єктів встановлені свій порядок оформлення допомоги. Однак для всіх діють загальні правила. Зокрема, всім нужденним доведеться доводити факт відсутності годувальника. В деяких випадках доведеться звертатися до суду. Процедура досить неприємна, однак нікуди від неї, на жаль, не дітися. Ситуація ускладнюється тим, що у багатьох немає коштів для звернення за допомогою до кваліфікованого юриста. Тому часто громадяни обходяться своїми силами. Юристи рекомендують перед зверненням до суду вивчити норми чинного законодавства та останні зміни в нормах.
Найчастіше у суб’єктів виникають труднощі при зборі документів. Слід сказати, що багато паперу може отримати і ПФР, направивши запит в потрібні органи. Якщо відповідні структури мають необхідними документами, вони будуть направлені за запитом.
Що стосується заяви, то, як правило, у територіальних підрозділах ПФР, а також в МФЦ співробітники приймають громадян, заповнюють бланки самостійно. Якщо така послуга не передбачена, оформити звернення можна за зразком. Зазвичай в підрозділах ПФР є інформаційні стенди.
В даний час проблема фінансової підтримки населення стоїть досить гостро. Незважаючи на те, що Уряд прийняв нормативні акти, згідно з якими розміри допомог по втраті годувальника не може бути менше прожиткового мінімуму, далеко не у всіх регіонах ці приписи виконуються. Все це свідчить про недоліки існуючої системи.
Протягом кількох останніх років Уряд розробляє програми реформування пенсійного забезпечення. Багато експертів сходяться на думці, що для формування ефективної системи необхідно приймати не тільки вітчизняний, а й світовий досвід.
