Хронічний пієлонефрит у жінок: симптоми і лікування
Розрізняють наступні види хронічного недуги:
- Піонефроз – це розплавлена під дією гною нирка. При цьому вона повністю складається з гнійного вмісту, урини, конкрементів і паренхіматозної тканини. Ця форма вважається кінцевою стадією гнійно-запального процесу. Клінічні прояви проявляються болем у ділянці попереку. По інтенсивності вони бувають легкі або аж до ниркової коліки. Присутні всі ознаки інтоксикації. Урина каламутніє, в ній з’являється осад. Лікування тільки хірургічне, причому невідкладне. Видаляють лише одну нирку або разом з сечоводом при наявності в ньому каменю. Можливо субкапсулярное видалення органу та нефростомія. Останнє виконується при неможливості прибрати нирку.
- Ксантогранулематозная – це досить рідкісна форма хронічного пієлонефриту у жінок. Лікування і які симптоми? Хвороба проявляється, в основному, у представниць жіночої статі середнього віку, які мають в анамнезі камені у нирках і тривалу рецидивуючу інфекцію сечових шляхів. Клінічно проявляється тривалою лихоманкою, втратою ваги, анорексією і тривалими болями в поперековій області і в боці живота хворої нирки. Лікування передбачає операцію з видалення органу.
- Малакоплакия – це дуже рідкісне захворювання. Для нього характерно гранульоматозне запалення. На слизовій оболонці сечовивідних шляхів утворюються вузли або бляшки, що складаються з макрофагів і плазмоцитів. Хвороба розвивається на тлі хронічного пієлонефриту. Симптоми у жінок безпосередньо залежать від розташування вузликів. Якщо уражена нирка, то з’являються болі в низу живота і попереку, які носять переймоподібний характер. Спостерігається лихоманка і анемія. Якщо в процес залучений сечовий міхур, то зазначається і часте хворобливе сечовипускання, гематурія. При ураженні нирок і сечоводу роблять нефректомію та призначають антибактеріальну терапію. Якщо уражені тільки нирки, лікування проводять фторхінолонами.
