Пієлонефрит у дітей: симптоми і лікування
В основному, це захворювання з’являється у дитини як ускладнення після перенесених ГРВІ. Схильні йому всі дитячі вікові категорії, починаючи від новонароджених діток. Несвоєчасне лікування сприяє розвитку важких ускладнень. Серед них виділяють наслідки гострого і хронічного перебігу хвороби. Гнійний абсцес – це ускладнення гострого пієлонефриту. Хронічну форму патології важко діагностувати, так як вона має стерту клінічну картину. Тривалий запальний процес провокує некроз, склерозування тканин нирки. Крім того, пієлонефрит в хронічній формі, який дитина переніс, в майбутньому стає причиною розвитку:
- артеріальної гіпертонії;
- гідронефрозу, при якому нирка зазнає зміни і, як результат, втрачає здатність до нормального виконання своїх функцій;
- хронічної ниркової недостатності, що призводить в подальшому до регулярної процедури гемодіалізу або зовсім до трансплантації.
Симптоми пієлонефриту у дітей залежать від стадії захворювання:
- Гостра. В цьому випадку присутні всі ознаки загальної інтоксикації організму: лихоманка, озноб, підвищена пітливість. У немовлят з’являється загальне занепокоєння, нудота, блювання, втрата маси тіла. Больовий синдром в спині або боці найчастіше зустрічається в дітей шкільного віку і підлітків. У більш маленьких чіткої локалізації болю не спостерігається. Відзначається нетримання урини, часті позиви до сечовипускання супроводжуються болем, у сечі з’являються кров’яні вкраплення, присутній неприємний запах, що свідчить про запальний процес. Захворювання розвивається стрімко, клінічні прояви наростають протягом 48 годин. Потрібна негайна адекватна терапія.
- Хронічна. Відмітна особливість полягає в тому, що симптоми пієлонефриту нирок цієї форми хвороби стерті, тому діагностика утруднена. Поставити вірний діагноз у період ремісії доктор може тільки за результатом аналізу урини.
Лікування гострого пієлонефриту у дітей в амбулаторних умовах передбачає:
- Постільний режим.
- Вживання великої кількості рідини, у тому числі мінеральної води.
- Дієтичне харчування. На початку захворювання – це молочне харчування. Далі – білково-рослинна їжа з великим вмістом фруктів і овочів, що володіють сечогінним ефектом.
- Прийом антибактеріальних, діуретичних, антисептичних, протизапальних препаратів, а також ліків на основі трав.
- При больовому синдромі показано анальгетики.
- Для відновлення травного тракту – ферменти та пробіотики.
- Для зміцнення імунітету – імуномодулятори та вітамінно-мінеральні комплекси.
При загостренні симптомів пієлонефриту у хронічній стадії рекомендується санаторно-курортне лікування. Додатково за медичними показаннями призначають масаж і лікувальну фізкультуру.
