Медикаментозна терапія
Підбір антибактеріальних препаратів у лікуванні симптомів пієлонефриту і профілактиці ускладнень здійснюється в залежності від чутливості збудника. «Левофлоксацин», «Ципрофлоксацин», «Офлоксацин» призначають при неускладненому пієлонефриті. При важкій формі патології додатково до антибактеріальної проводять інфузійну терапію.
З нітрофуранів рекомендують «Фурадонін», «Фуразолідон», «Фурагін». Сульфаніламідні препарати – «Уросульфан», «Гросептол», «Бактрим» використовують рідко. Основна дія бактеріостатичну, вони пригнічують грампозитивні та грамнегативні коки, хламідії і кишкову паличку, не роблять ніякого впливу на ентерококи, анаероби і синьогнійну паличку. Лужна реакція сечі посилює дію сульфаніламідів. З природних уроантісептіков найбільшою популярністю користується «Канефрон», «Фитолизин», «Цистон».
Вагітним жінкам показано стаціонарне лікування. Крім того, рекомендують перервати виношування малюка за медичними показаннями. Медикаментозна терапія гострої форми захворювання і лікування симптомів хронічного пієлонефриту передбачають використання препаратів групи пеніциліну або цефалоспорину – «Аугментин», «Амоксицилін», «Цефазолін», «Цефтріаксон».
Дітям призначають антибактеріальну та симптоматичну терапію. З антибіотиків добре зарекомендували себе «Ликацин», «Цефамандол», антибактеріальні засоби – «Невіграмон», «Неграм», «Фурадонін», діуретичні препарати – «Фуросемід», «Верошпірон».
