Кожна людина, яка бажає офіційно працевлаштуватися в якій-небудь компанії, повинен становити офіційно відповідну угоду з роботодавцем. Він повинен добре розібратися у формі і змісті трудового договору. Саме цей контракт регулює умови і правила здійснення діяльності кожного фахівця в компанії. Тому перед його підписанням потрібно ретельно вивчити його пункти. Регулюється зміст офіційними документами, тому при наявності порушень можна визнавати документацію недійсною.
Поняття контракту
Кожен спеціаліст, що воліє працювати офіційно, регулярно стикається з необхідністю вивчати і підписувати цей документ. Поняття та зміст трудового договору закріплені в основних положеннях Трудового кодексу. До основним особливостям даного документа відносяться наступні:
- він представлений офіційною угодою, який укладається між роботодавцем і найманими фахівцем;
- на підставі цього контракту роботодавець надає роботу при обліку наявної кваліфікації спеціаліста;
- керівником фірми забезпечуються оптимальні умови праці, регламентовані ТК, а також локальними і внутрішніми актами самого підприємства;
- роботодавець зобов’язується виплачувати зарплату у встановленому розмірі та в потрібні терміни;
- працівник гарантує виконання всіх прописаних у документі трудових функцій і обов’язків з неодмінним дотриманням вимог внутрішнього розпорядку.
В якості сторін такої угоди виступає керівництво конкретної компанії і приватна особа, що володіє потрібними навичками для виконання трудових функцій на підприємстві. Роботодавець може бути представлений не тільки юрособою, але і індивідуальним підприємцем. Поняття та зміст трудового договору враховують, що працівником може бути тільки громадянин, вік якого – не менше 16 років. Для легкого праці можуть залучатися 14-річні підлітки, але вони повинні справлятися зі своїми обов’язками у вільний від навчання час, а також у них повинна бути згода від батьків.
Зміст угоди
Кожна людина, що планує офіційно працевлаштуватися в компанію, повинен вимагати підписання такого контракту. Їм обов’язково перевіряється, чи правильно складено цей документ.
Зміст трудового договору має відповідати вимогам ТК. Тому у нього повинні включатися численні пункти та умови.
Відомості про працівника
У ст. 57 МК зазначається, що неодмінно повинні міститися в документі дані про громадянина, який бажає влаштуватися в компанію на певну посаду. Тому в зміст трудового договору включаються відомості:
- Ф. В. О;
- інформація про документі, що засвідчував особистість громадянина;
- ІПН;
- відомості про наявне освіту, кваліфікацію та досвід роботи.
Уся вищевказана інформація повинна вноситися виключно на підставі офіційних документів, підготовлених майбутнім працівником компанії.
Дані про роботодавця
Додатково потрібно внести в документ інформацію про роботодавця, який може бути юридичною особою або індивідуальним підприємцем. За ст. 57 ТК РФ зміст трудового договору включає в себе дані про роботодавця:
- Ф. В. О. підприємця або найменування підприємства;
- дані з паспорта керівника компанії;
- ІПН фірми;
- відомості про представника компанії, якщо підписується контракт не безпосереднім генеральним директором, а іншою посадовою особою, яка володіє необхідними повноваженнями для виконання даного процесу.
Таким чином, неодмінно в угоді повинні бути особисті відомості про дві сторони, між якими виникають трудові відносини. Зміст і форма трудового договору є стандартними, тому не допускається, щоб роботодавці змінювали дані вимоги. Але при цьому у них є можливість вносити деякі корективи, для чого вони можуть орієнтуватися на свої внутрішні нормативні документи.
Які умови є обов’язковими?
Можна виділити деякі умови, які обов’язково вносяться у цей документ. Поняття сторін та змісту трудового договору закріплені у ст. 57 ТК, тому слід орієнтуватися саме на законодавство в процесі формування контракту. До обов’язкових умов належать:
|
Умови угоди |
Особливості |
|
Місце роботи працівника |
Влаштуватися громадянин може не тільки в головну компанію, але і в філію чи представництво. Вони можуть розташовуватися навіть в іншому регіоні. Тому в документі вказується точне місце трудової діяльності. Мають бути відомості про місце знаходження офісу |
|
Трудові функції працівника |
У змісті трудового договору повинні бути відомості про те, на яку посаду влаштовується здобувач. Наводиться штатний розклад і професія громадянина. Повинна вказуватися кваліфікація майбутнього працівника, на підставі якої йому можуть доручатися ті чи інші завдання. Якщо посаду займає людина, на підставі якої він може користуватися різними пільгами або до нього застосовуються обмеження, то всі ці факти обов’язково прописуються в угоді |
|
Дата працевлаштування |
Вона вказує на те, з якої дати починає працювати в компанії громадянин. Якщо складається строкова угода, то за ст. 57 ТК РФ зміст трудового договору буде трохи відрізнятися від стандартного контракту, так як в ньому мають бути відомості про те, до якої дати працевлаштовується фахівець. При цьому повинні бути вагомі підстави для укладення строкового угоди, які також наводяться в документі |
|
Умови оплати |
Прописується розмір окладу тарифної ставки, які повинні відповідати посаді нового співробітника. Вказуються різні заохочувальні виплати, доплати чи надбавки, якщо вони передбачаються на підприємстві |
|
Режим дня |
Вказується період роботи і відпочинку в компанії, якщо дані періоди відрізняються від розпорядку дня інших працівників |
|
Компенсації або гарантії |
Вони призначаються, якщо планується робота в яких-небудь шкідливих або небезпечних умовах. При цьому всі ці умови повинні перераховуватися в угоді |
|
Умови роботи |
У зміст трудового договору в РФ повинні включатися умови роботи. При цьому вказується, чи є діяльність рухомий, роз’їзний або який-небудь інший |
|
Інші умови |
Вони можуть ставитися до обов’язкового соцстрахування або іншим нюансам працевлаштування |
При формуванні документа роботодавець може орієнтуватися не тільки на положення ТК, але й на внутрішню документацію підприємства, але вона не повинна суперечити кодексу. Якщо вищезазначені умови за яких-небудь причин не були включені в контракт, то це є підставою для визнання його недійсним. Це призведе до необхідності доповнювати його потрібними відомостями. Тому кожен працівник повинен проконтролювати правильність складання даного документа.
Які можуть включатися додаткові умови?
Допускається включення додаткових умов, якщо вони не погіршують умови роботи людини. Найбільш часто по 57 ст. ТК РФ зміст трудового договору включає дані:
- уточнюється місце роботи громадянина і його робоче місце;
- вносяться дані про необхідність проходження випробувального терміну;
- можуть включатись пункти, на підставі яких потрібно працівнику зберігати службову, комерційну або яку-небудь іншу таємницю;
- допускається наявність інформації про те, що громадянин після проходження навчання повинен пропрацювати в компанії конкретна кількість часу, якщо навчання проводилося за рахунок коштів керівника підприємства;
- можуть бути умови про додаткове страхування спеціаліста;
- нерідко керівництво великих заводів і підприємств включає пункти щодо можливості працівника скористатися допомогою компанії для поліпшення побутових умов сім’ї;
- вносяться відомості про недержавне забезпечення.
Всі вищевказані пункти повинні включатися в контракт тільки за наявності угоди і домовленості між сторонами. Якщо не входять ці умови в зміст трудового договору, по ТК РФ це не може бути підставою для визнання такого документа недійсним.
Основні різновиди угоди
Кожна людина, яка бажає офіційно влаштуватися на якусь роботу, повинен добре розібратися в тому, як правильно формується угоду, складене з роботодавцем. Особливо значущим вважається зміст трудового договору. Види трудового договору відрізняються різними параметрами. До них відноситься:
- безстроковий контракт, не володіє якими-небудь обмеженнями щодо терміну дії;
- строкова угода, яка може оформлятися максимально на 5 років, а ось мінімальний термін не передбачається законодавством.
Найпоширенішим вважається стандартний безстроковий контракт. Строкова угода може укладатися з працівниками тільки при наявності вагомих підстав, прописаних в ТК. На підставі ст. 59 ТК складання термінового контракту допускається лише за умов, коли недоцільно користуватися безстроковим договором. Наприклад, для виконання тимчасової або сезонної роботи.
Якщо в угоді відсутні які-небудь відомості про строк дії, то такий договір є безстроковим. Допускається терміновий контракт переводити в безстроковий. Наприклад, якщо сторони за три дні до закінчення терміну дії договору не подали повідомлення про необхідність його розірвання, то вважається, що він був продовжений автоматично, тому стає угодою, укладеним на невизначений строк.
Від різновиду контракту залежить зміст трудового договору. Види трудового договору за характером відносин, що виникають між двома сторонами, можуть бути:
- за основним місцем працевлаштування фахівця;
- за сумісництвом, для чого враховуються положення гол. 44 ТК;
- про тимчасове працевлаштування за гол. 45 ТК;
- про сезонної роботи – 46 ТК;
- про працевлаштування у фізособи – гол. 48 ТК;
- про роботу на дому – гол. 49 ТК;
- за контрактом, на підставі якого працевлаштовується громадянина на муніципальну або державну службу.
Існують певні громадяни, при працевлаштуванні яких не поширюються основні вимоги ТК. До них відносяться:
- військовослужбовці;
- члени ради директорів компаній, але винятком будуть фахівці, які уклали з підприємством трудовий контракт;
- особи, які працюють з складанням контракту ЦПХ;
- інші працівники, зазначені у ст. 11 ТК.
За рахунок наявності різних видів контрактів слід кожному потенційному працівникові добре розібратися у всіх різновидах і особливості таких угод. Кожен спеціаліст і роботодавець повинен знати основні вимоги ТК. Трудовий договір, поняття, зміст, види та особливості складання – всі ці фактори містяться в ТК, тому достатньо лише добре вивчити всі положення даного документа.
Нюанси укладання угоди
Прийом будь-якої людини на роботу повинен виконуватися на підставі вимог законодавства, тому повинні дотримуватися певні умови. На підставі ст. 64 ТК у роботодавця відсутня право без вагомих підстав відмовляти претенденту в складанні трудової угоди. Якщо є серйозні причини, то вони повинні бути викладені в письмовому вигляді. Допускається з допомогою суду оскаржити таку відмову.
Укладення та зміст трудового договору повинні здійснюватися на підставі вимог МК. Тому враховуються нюанси:
- контракт набуває чинності з того дня, коли він підписується обома сторонами;
- також може вступати в силу угода з того дня, коли фактично працівник допускається до виконання своїх посадових обов’язків, але це має відбуватися з відома і дозволу роботодавця або його представника;
- робота починається з того дня, який обумовлюється трудовим угодою, а якщо відсутня така інформація в контракті, то першим робочим днем вважається наступний день після підписання документа.
Якщо протягом тижня працівник не приступає до своїх посадових обов’язків без наявності поважних причин, то це вважається підставою для анулювання трудової угоди.
Кожен працівник повинен знати, що таке трудовий договір: поняття, зміст, види та нюанси складання, щоб самостійно стежити за тим, щоб роботодавці не порушували основні положення ТК.
Які потрібні документи від працівника?
Для укладення трудового контракту потрібно підготувати здобувачеві певну документацію. До неї відноситься:
- паспорт;
- трудова книжка, але необхідність у цьому документі відсутня, якщо складається громадянином трудова угода вперше;
- документи, що підтверджують наявність освіти і потрібної кваліфікації, причому вони представлені не тільки атестатом і дипломом, але і різними сертифікатами та іншими паперами, що вказують на проходження різних курсів;
- СНІЛС та ІПН;
- додатково роботодавець може запросити іншу документацію, наприклад, медичну довідку, трудову рекомендацію або інші папери.
Забороняється вимагати будь-яку документацію, яка не передбачена в законодавстві. На підставі отриманих документів від претендента формується угоду, і встановлюються трудові обов’язки нового працівника. Поняття, зміст та укладення трудового договору – це нюанси, прописують у ТК, тому всі працівники належних добре їх вивчити, щоб мати можливість захищати свої права при необхідності.
Чи можна змінювати умови угоди?
За законом роботодавець може вносити певні корективи в угоду, але при цьому не допускається, щоб ці нові умови погіршували становище нового працівника порівняно з умовами колективного контракту.
Найбільш часто необхідність у зміні пунктів угоди виникають в ситуаціях:
- переведення працівника на іншу роботу, причому він може бути постійним або тимчасовим;
- зміна власника компанії, який вирішує внести значні зміни в роботу співробітників;
- реорганізація підприємства.
Особливі умови пред’являються до зміни угоди, складеної з керівниками підрозділів, їх заступниками або головним бухгалтером.
Якщо змінюється власник компанії, то у нього є три місяці, щоб розірвати контракти з різними працівниками підприємства, які є керівниками, заступниками або головним бухгалтером. Якщо звільняються громадяни, що займають високі посади в компанії, то їм призначається компенсація на підставі ст. 75 і ст. 181 ТК у розмірі трьох середньомісячних зарплат.
Внесення змін у контракт повинно виконуватися тільки з повної згоди самого працівника.
Нюанси розірвання договору
Припинення трудових відносин повинно здійснюватися при врахуванні численних вимог МК. Процес може виконуватися за різними підставами. Ініціатором може виступати:
- Працівник. Він повинен повідомити керівника компанії про прийняте рішення за 14 днів до звільнення. Зазвичай необхідність в розірванні контракту виникає тому, що змінюється власник компанії або фахівець знаходить більш підходяще місце для роботи. Можуть вносити суттєві зміни у договір, що не вважається прийнятним для працівника. Також нерідко відхід з роботи пов’язаний з відсутністю бажання переводитися на нову роботу.
- Роботодавець. Для звільнення працівника повинні бути вагомі причини. Вони можуть бути пов’язані з різними підставами: невиконання працівником своїх обов’язків, прогули, виконання робочих операцій в нетверезому стані, розголошення конфіденційної інформації, порушення вимог охорони праці, крадіжка грошей або матеріальних цінностей, вчинення аморальних вчинків, прийняття необґрунтованих рішень, передача при працевлаштуванні підроблених документів або наявність інших грубих порушень. Нерідко роботодавці надають можливість працівникам звільнитися за власним бажанням, щоб не вказувати в трудовій книжці звільнення за статтею.
- Наявні обставини, на які не впливає працівник або роботодавець. Зазвичай це пов’язано зі зміною власника або необхідністю перепрофілювати компанію, що веде до того, що у конкретного працівника відсутні потрібні навички і кваліфікація, щоб справлятися з новими обов’язками.
- Треті особи. Працівник може призиватися на військову або альтернативну службу. Він може відновлюватися на минулій роботі або не обиратися на свою посаду. Також підставою може стати необхідність відбувати покарання у в’язниці.
Тому підстав для припинення відносин є величезна безліч.
Поняття, зміст та порядок укладення трудового договору – це відомості, які містяться в ТК. Кожен роботодавець і працівник повинні розбиратися в змісті даного нормативного документа, щоб знати про свої права і обов’язки. Відсутність важливих відомостей в угоді може стати підставою для визнання його недійсним. Розірвання контракту допускається лише за наявності вагомих причин. Процес повинен виконуватися офіційно і грамотно.
