Сучасний підхід
Пізніше проводився ряд досліджень. Сучасний підхід до цього питання полягає в тому, що генетика дійсно є важливим чинником злочинного поведінки, але не менш важлива і середовище. Сюди входить сім’я, в якій народився і виріс дитина, прикладом можуть служити батьки, їх соціальний статус, освіту та інші фактори.
В даний час психологи і криміналісти згодні в тому, що спонукує до злочинності поведінка – це дійсно складний механізм, пов’язаний з безліччю факторів. Дитина може вирости в «злочинній» родині (мати – шизофренік, батько – ґвалтівник і вбивця). Але після того як він здобув освіту і роботу, в його поведінці немає нічого антисоціального. Це доводить, що поняття і ознаки злочину або злочинності не можуть обумовлюватись генетикою.
Висновок
Боротьба зі злочинністю – важливе завдання кожної держави. Враховуючи той факт, що злочинність має тенденцію розвитку в інтеграції з іншими суспільними явищами, її повне усунення майже неможливо. Однак є країни, що відрізняються низьким рівнем злочинності. У цьому їм допомагає суворість покарання, відсутність корупції в системі держави та високий ступінь свідомості громадян.
У боротьбі з злочинністю слід звертати увагу на досвід таких країн, як Гонконг, Сінгапур, Японія, Австрія, Норвегія та Швейцарія. Ці території вважаються найбільш безпечними для проживання за рахунок низьких показників злочинності. Росія в міжнародному рейтингу займає 73 місце, маючи індексом злочинності 2.4.
Найбільш високими показниками злочинності відрізняються країни Центральної і Південної Америки, а також Східної Африки. Соціологи пов’язують це з низьким рівнем життя і великими економічними проблемами.
