Пристрій системного блоку компютера

З чого складається стандартний комп’ютер? З монітора, системного блоку, клавіатури, миші, колонок та ще деяких периферійних пристроїв. Відповідь на це запитання знають майже всі. А ось яке пристрій до системного блоку? Переважна більшість користувачів не зможуть точно назвати всі компоненти. Тим не менш системний блок – дуже важливий компонент будь-якого комп’ютера. Тому потрібно знати, з чого він складається. Будемо розбиратися в його структурі в цьому матеріалі.

Корпус (“Коробка”, “Ящик”)

Почнемо з засад. Віднести цей компонент до пристроїв не можна, але без корпусу неможливо собі уявити персональний комп’ютер. Корпусу бувають самої різної форми. Але головне в них – наявність місця для розміщення всіх компонентів системного блоку. Також не варто забувати і про охолодженні. Більшість сучасних корпусів мають додаткові вентилятори і місце для установки основних кулерів. Самі просунуті “коробки” мають роз’єми для підключення водяного охолодження. Що стосується дизайну, то тут все залежить від конкретних уподобань користувача. Є корпуси з прозорим склом, підсвіткою, ЖК-екраном і так далі. Багато хто думає, що корпус – це іграшка. Ніякої важливої ролі він не грає. Але це зовсім не так. Правильно підібраний корпус допоможе комп’ютеру працювати швидко і довго. Якісне охолодження дорогого коштує. Та й наявність вільних слотів обладнання відкриває чималі можливості апгрейду. Тепер розглянемо основні пристрої системного блоку.

Блок живлення (“БП”)

Це альфа і омега будь-якого “системника”. Саме він визначає, пристрої якого класу і якої потужності можна буде встановити в ПК. Блоки живлення мають свою класність і поділяються на види по потужності. Для звичайного офісного комп’ютера цілком вистачить блоку на 350-400 Ват. Якщо ж ПК планується використовувати для мультимедійних розваг будинку, то потрібний БЖ з потужністю від 500 Ватів і вище. А ігрові машини повинні забезпечуватися блоками живлення від 800 Ватт. А краще – 1000. Також не варто забувати про енергоефективність блоку. Найекономніші в плані споживання енергії блоки живлення, позначені знаком класності Gold. Вони споживають мало, а дають багато. Якщо планується апгрейд комп’ютера в осяжному майбутньому, то обов’язково потрібно брати блок живлення підвищеної потужності. В іншому випадку ви не зможете встановити нові компоненти, які стовідсотково будуть набагато “ненажерливим” старих. Тепер продовжимо розглядати внутрішнє пристрій системного блоку комп’ютера.

Материнська плата (“Мамка”, “Мати”)

Цей компонент є “плацдармом” для розміщення та підключення всіх основних компонентів комп’ютера. Найчастіше, кількість оперативної пам’яті, тип процесора і багато іншого залежить якраз від материнської плати. Є різні типи материнських плат: АТХ, Micro-ATX і так далі. Вони розрізняються за розмірами і кількістю компонентів, які підключаються. Будь-яка “мамка” забезпечена певною кількістю роз’ємів. У їх числі USB-порти, роз’єми PS/2, СОМ порти та інші. Також у складі материнських плат є гнізда для установки процесора (сокети), роз’єми для підключення різних компонентів, слоти PCI-E для приєднання відеокарт, мережевих плат і звукових пристроїв і багато іншого. Якщо “мати” обладнана вбудованою звуковою картою, на задній панелі є також роз’єм для підключення акустичних систем різної конфігурації. Пристрій системного блоку персонального комп’ютера немислимо без материнської плати. Однак перейдемо до інших компонентів.

Процесор (“ЦП”, “Камінь”)

Це “серце” будь-якого комп’ютера. Саме центральний процесор визначає загальну продуктивність всієї машини. Це невеликий чіп, виконаний з кремнію, який відповідає за кількість оброблюваних операцій в секунду. Багатоядерні процесори можуть похвалитися значною продуктивністю при досить низькій частоті. Час одноядерних “каменів” з нереальною кількістю “гигагерцев” вже пройшло. На даний момент існує два виробника процесорів, продукція яких варта уваги: “Інтел” і АМД. Вибір процесора залежить від уподобань користувача. Але варто зазначити, що продукція від АМД на порядок дешевше. Ось тільки гріються вони сильно. Однак гарна система охолодження здатна вирішити цю проблему. Продовжимо розглядати пристрій системного блоку і перейдемо до наступного компоненту.

Оперативна пам’ять (“Оперативка”, “Рама”, “ОЗУ”)

Оперативна пам’ять комп’ютера відповідає за те, скільки завдань ПК може обробляти одночасно і як швидко він може це робити. В сучасних реаліях краще мати більшу кількість оперативної пам’яті, так як сучасні програми весь час оновлюються і їх системні вимоги збільшуються. Також “оперативка” краще працює в багатоканальному режимі (два модулі пам’яті). Це общеизвсетный факт. Не варто забувати і про розрядності. Чим вище кількість “мегагерцев”, тим швидше буде працювати пам’ять. Є кілька типів оперативної пам’яті: SDRAM, DDR, DDR II, DDR III, DDR IV. В даний час SDRAM вже вийшла з ужитку. Як і перші два ДДРа. Але ось DDR III – самий популярний тип. А четвертий все ще набирає обертів. По суті ці букви позначають тільки етапи еволюції модулів пам’яті. Природно, краще використовувати останні досягнення у світі IT і розоритися на четверту версію DDR. Потім скажете спасибі. Розглянемо інші пристрої, що знаходяться в системному блоці комп’ютера.

Відеокарта (“Відеоадаптер”, “Видюха”)

Відеокарта служить для виведення зображення на монітор комп’ютера. Адаптери бувають вбудованими і дискретними. Перші вбудовуються безпосередньо в ядро процесора, другі виглядають окремою платою, призначеної для установки в слот PCI-E. Хороша відеокарта – найдорожчий компонент будь-якого комп’ютера. Потужні ігрові моделі і зовсім здатні пробити відчутну пролом у сімейному бюджеті. Потужні відеокарти поставляються в спеціальному корпусі з власною системою охолодження. Чим вище клас відеокарти, тим більше опцій у неї в арсеналі. Найбільш просунуті моделі можуть транслювати зображення без втрат якості на кілька різних моніторів, використовуючи різні можливості з’єднання (в тому числі бездротовий). Загалом, без відеоадаптера не вийшло б побачити на моніторі зображення. Тому це – дуже важливий компонент комп’ютера. Проте розглянемо інші пристрої, що входять до складу системного блоку.

Жорсткий диск (“Вінчестер”, “Гвинт”, “HDD”)

Цей компонент призначений для зберігання призначених для користувача даних. Крім того, на ньому встановлена операційна система. На даний момент є декілька різновидів жорстких дисків: твердотільні накопичувачі (SSD) і стандартні механічні “вінчестери” (HDD). Незважаючи на те що перші набагато менше за розмірами і мають досить високою швидкістю читання і запису, механічні жорсткі диски не здають свої позиції. Справа в тому, що ССД великої ємності коштують дуже дорого. А ємність у випадку з “гвинтом” – вирішальний параметр. Тому зараз увійшли в моду гібридні системи накопичувачів: твердотільний диск об’ємом до 512 гігабайт для операційної системи та програм працює у зв’язці з класичним HDD об’ємом від 4 терабайт і вище. Останній використовується в якості сховища мультимедійних файлів. Таке рішення вельми виправдано. Розглянемо інші пристрої, що входять в системний блок.

Вентилятори охолодження (“Кулери”, “Вертушки”)

Це дуже важливий компонент персонального комп’ютера. Саме кулери відповідають за ефективне охолодження процесору та інших елементів екосистеми блоку. На даний момент існує величезний вибір цих пристроїв. Серед них є безшумні, що світяться, спритні і не дуже, з лопатями збільшеного розміру і інші. Безшумні кулери – найкращий варіант для домашнього комп’ютера. Якщо, звичайно, користувач не любить, щоб комп’ютер ревів як “Феррарі” на форсажі. Окрема розмова – кулер процесора. Він забезпечений радіатором, від якого йдуть мідні трубки, що стикаються з поверхнею “каменю”. Саме так здійснюється охолодження процесора. Також є вентилятори в блоці живлення і самій коробці системного блоку. Це дозволяє домогтися ефективного охолодження всіх компонентів комп’ютера. Водяне охолодження, звичайно, куди ефективніше, але в силу своєї дорожнечі воно не так поширене, як звичайні вентилятори. Продовжимо розбирати пристрій системного блоку комп’ютера.

Приводи і дисководи

До них належать такі компоненти, як приводи компакт-дисків, флоппі-дисководи та інше. В даний час дуже популярні приводи стандарту Blu-Ray R/RW. Ці пристрої вміють читати і записувати практично всі диски. В тому числі гігантські за обсягом Блю-Рей болванки. Що ж стосується флоппі, то це пристрій для читання дискет. В даний час такий компонент можна зустріти тільки у дуже старих комп’ютерах. Дисководи флоппі застаріли морально і фізично. Тому їх перестали інтегрувати в ПК. В принципі, в комп’ютері може бути не один привід. Конструкція з декількох приводів дисків необхідна для того, щоб можна було організувати пряму перезапис інформації з носія на носій. У такому випадку немає потреби копіювати інформацію на жорсткий диск комп’ютера. Також є досить цікаві приводи оптичних дисків, які здатні відразу ж друкувати етикетку на компакт-диску. Але вони досить рідкісні і дорогі. Тому й не встановлюються звичайні домашні комп’ютери. А тепер підіб’ємо підсумки.

Висновок

Отже, ми розібрали пристрій системного блоку персонального комп’ютера. Нічого складного в цьому немає. Головне – пам’ятати, що без будь-якого з перерахованих вище компонентів робота комп’ютера неможлива. Системний блок складається з безлічі високотехнологічних пристроїв, які заставляють комп’ютер працювати швидко і чітко. Варто запам’ятати назви всіх компонентів, щоб у разі поломки одного з них не потрібно було ламати голову над тим, як називається та чи інша деталь.