Історія Гаїті
Назва острова Гаїті в перекладі з стародавнього мови аборигенів (індіанців таїно) означало «Гірська країна». В даний час слідів цієї культури не залишилося завдяки європейським колонізаторам.
«Колумб Америку відкрив – великий був моряк!», – про подвиг мореплавця відомо навіть дітям по пісеньки з мультфільмів. В кінці 1492 року експедиція Христофора Колумба досягла берегів Карибського моря, де флагманський корабель «Санта-Марія» сів на риф, змусивши членів команди зійти на сушу. Рятівний острів отримав назву Еспаньола (або «Іспанська земля») і почав активно освоюватися.
Такий ласий шматок не міг залишитися без уваги інших європейських держав, Англія і Франція висунули свої права на володіння островом. Півторастолітній період воєн закінчився в 1677 році переходом західній частині Еспаньйолу у владу французів.
16 століття став завершенням епохи індіанці – корінне населення, сопротивлявшееся колонізаторам, було винищено за 500 років. Їм на заміну завезли величезну кількість рабів з Африки, які обробляли плантації цукрового очерету. У 1789 році співвідношення білих до негрів-рабів становило 36 тисяч до 500 тисяч осіб відповідно. Раби утримувалися в жахливих умовах, тому тривалість їх життя на острові не перевищувала 5-6 років. З-за цього йшов безперервний потік нової робочої сили з Африки.
Людовик XIV в 1685 році ввів «Чорний кодекс», який накладав на рабовласників і плантаторів ряд обов’язків щодо утримання рабів. Але в дійсності дотримання закону не забезпечувалося, жорстоке поводження вважалося нормою.
