Припинення сімейних відносин – це складна процедура, яка зачіпає не тільки дорослих людей, але і їх спільних дітей. Процес може реалізуватися на підставі складання мирної угоди, в якому вирішується, яким чином ділиться майном між колишнім подружжям, з ким залишаються діти, яким буде розмір аліментів, а також розглядається безліч інших питань. Нерідко розлучення є наслідком сильних скандалів і непорозумінь між людьми, тому вони не можуть прийти до якої-небудь угоди. Для вирішення всіх питань потрібно розірвання шлюбу в судовому порядку. У цьому випадку основні завдання вирішуються досвідченим суддею.
Законодавче регулювання
Основні питання, що стосуються припинення сімейних відносин, містяться в СК РФ. Розірвання шлюбу в судовому порядку потрібно досить часто, так як люди не можуть самі вирішити, як оптимально розділити майно і з ким залишити неповнолітніх дітей.
Всі вимоги до процедури містяться в гол. 4 СК. На підставі цього кодексу є можливість розірвати шлюб двома способами:
- подача позову в суд одним із подружжя;
- звернення в ЗАГС, куди повинні прийти обидва громадянина для розірвання відносин.
Для передачі справи в суд повинні бути вагомі підстави.
Підстави для звернення в суд
Розірвання шлюбу в суді повинно здійснюватися лише за наявності підстав. Вони перераховуються в 16 ст. СК. До них відносяться ситуації:
- один з подружжя помирає;
- заява хоче подати тільки один з подружжя, а інший не згоден на розлучення;
- люди не можуть прийти до мирного вирішення щодо того, з ким залишаться неповнолітні діти, а також яким буде розмір аліментів;
- один з подружжя за рішенням суду або спеціальною комісією визнається недієздатною;
- знаходиться одна сторона у в’язниці, причому термін ув’язнення перевищує 3 роки;
- у подружжя є неповнолітні діти;
- потрібно розділити спільне майно;
- один з подружжя визнаний безвісно відсутнім.
Всі вищевказані підстави розірвання шлюбу в судовому порядку чітко прописуються в СК. Але при цьому можуть виникати й інші ситуації, при яких вирішити виниклі проблеми можна виключно через судове засідання. У цьому випадку один з подружжя може скласти позов і прикласти до нього документи, які підтверджують необхідність судового розгляду. У цьому разі підстави розірвання шлюбу в судовому порядку можуть збільшуватися. Не допускається навіть через суд розірвати союз, якщо заявником виступає чоловік, чия дружина є вагітною або займається вихованням дитини, якій ще не виповнилося року.
Підвідомчість і підсудність
Розірвання шлюбу в судовому порядку вимагає визначити, куди саме звертатися для розгляду позову. Підвідомчість полягає в тому, що такі справи є цивільними. Підсудність передбачає, що такі справи розглядаються світовим суддею. Саме йому треба подавати позов, якщо самі подружжя склали мирну угоду, на підставі якого визначили, з ким залишаться неповнолітні діти, а також як буде розподілено майно, зароблене громадянами під час спільного ведення господарства.
Якщо позивач вимагає не тільки розірвання шлюбу в суді, але й висуває інші вимоги, то треба спочатку розібратися у всіх цих умовах, щоб визначити, чи доцільно звертатися до мирового судді, оскільки такі справи зазвичай направляються в районний суд.
До районного суду треба звертатися при умовах:
- потрібно розділити майно, вартість якого перевищує 50 тис. руб.;
- позивач бажає, щоб другий батько був позбавлений своїх прав на дітей;
- необхідно провести процедуру, на основі якої буде встановлено батьківство;
- є інші вимоги, які ставляться до дітей або умов, не розглядаються світовим судом на підставі ст. 23 ЦПК.
Тому перед визначенням того, куди саме треба звертатися з позовом, слід виявити причини розірвання шлюбу в судовому порядку, вирішити, чи можна самостійно поділити майно, а також встановити, чи громадяни можуть самі визначити, з ким залишаться діти.
Коли не можна звертатися до суду за наявності неповнолітніх дітей?
Існують певні умови, при яких не потрібно розірвання шлюбу в судовому порядку навіть при наявності дітей. До таких обставин належить:
- діти не є загальними, тільки мати або батько є їх рідним батьком;
- один з подружжя перебуває у в’язниці, причому він повинен бути засуджений на термін, що перевищує три роки;
- встановлено за рішенням суду, що один із батьків визнаний безвісно зниклим.
При вищевказаних умовах не потрібно звертатися в суд, але тільки за умови, що стосовно майна відсутні розбіжності між громадянами.
Нюанси розірвання шлюбу
Справа розглядається в суді виключно при наявності юридичної підстави, представленого позовною заявою. Воно подається одним із подружжя. При цьому повинні дотримуватися певні умови:
- умови розірвання шлюбу в судовому порядку полягають спочатку в тому, що громадяни повинні дійсно довести неможливість подальшого сімейного життя;
- у позові потрібно прописати, з якихось причин потрібно розірвати союз, причому вони повинні бути обґрунтованими;
- треба довести свою точку зору, тому якщо буде матися тільки небажання жити спільно, то суд може відхилити позов або запитати додаткові документи;
- суддя обов’язково надасть учасникам процесу можливість ще раз обдумати прийняте рішення, а також може сам знайти способи, на підставі яких буде збережена сім’я; особливе значення це має для сімей, в яких є неповнолітні діти.
Зазвичай проводиться кілька засідань, а сама процедура може затягнутися на тривалий час, тому нерідко на неї витрачається близько півроку або трьох місяців. Особливо це актуально, якщо одна сторона проти розлучення, тому можна скористатися примирними методами.
Що вирішує суд?
Якщо звертатися до суду для розірвання союзу, то суддею вирішуються деякі важливі питання:
- поділяється майно, яке належить подружжю спільно, тому вони обидва мають на нього однаковими правами;
- вирішується, з ким залишаються неповнолітні діти, якщо вони є у громадян;
- визначається, як кожен з батьків буде реалізовувати власні обов’язки і права по відношенню до виховання дітей;
- призначає на аліменти для того з батьків, який буде жити окремо, причому виплати можуть бути представлені фіксованою сумою або певною частиною зарплати громадянина.
Всі ці важливі питання вирішуються саме через суд. Для прийняття рішення суддя ретельно розглядає всі обставини конкретної справи.
Як написати заяву?
Важливим моментом звернення до суду вважається правильність складання позову. Зразок позовної заяви про розірвання шлюбу можна подивитися нижче.
Даний документ обов’язково повинен містити відомості:
- найменування суду, куди передається дана справа (також краще заздалегідь дізнатися ПІБ судді);
- інформація про позивача, в яку включається його ПІБ, адреса проживання дані з паспорта;
- інформація про відповідача, що містить його ПІБ і місце проживання;
- безпосередня причина для розлучення, причому додатково вимагається чітке обгрунтування, так як при відсутності підстав може бути відмовлено у розгляді справи в суді;
- підтвердження виявлених підстав для розірвання відносин між подружжям;
- причини, по яких відсутня можливість скористатися ЗАГСом для здійснення даного процесу, причому вони можуть бути пов’язані з наявністю спільних неповнолітніх дітей або цінного майна, що люди не можуть розділити самостійно;
- наводиться перелік документів, які додаються до заяви.
Бажано дану документацію та заяву приносити самостійно в суд, але допускається відправити їх поштою. Зразок позовної заяви про розірвання шлюбу є зрозумілим документом, що містить прості й доступні відомості, тому не виникне проблем з його складанням.
Як реалізується процес, якщо одна сторона відмовляється від розлучення?
Спочатку суд спробує з’ясувати, чи є можливість для примирення громадян. Якщо один з подружжя не бажає припиняти відносини, то існує ймовірність, що люди зможуть помиритися. Нерідко суд застосовує різні примирливі заходи, спрямовані на возз’єднання сім’ї. При цьому враховується, з яких причин відмовляється одна сторона від розірвання шлюбу в судовому процесі.
Часто такі заходи пов’язані з тим, що призначається перерву в процесі, який може досягати навіть трьох місяців. Протягом цього періоду часу громадяни повинні вирішити, чи дійсно вони бажають припинити відносини. Якщо після цього строку не бажає одна із сторін йти на поступки і миритися, а також як і раніше вимагає розлучення, то виноситься потрібне постанову. На підставі рішення суду вноситься запис у Рацсі про те, що шлюб був розірваний, тому між людьми припиняються подружні стосунки. Кожна людина отримує свідоцтво, в якому зазначається інформація про розірвання шлюбу.
Нюанси розлучення за наявності взаємної згоди
Часто люди згодні розірвати відносини, але при цьому у них може бути спільне майно або діти, яким ще не виповнилося 18 років. Рішення щодо розподілу цінностей і виховання дітей може прийматися людьми самостійно. У цьому разі в присутності адвоката вони складають спеціальне мирну угоду. У ньому містяться такі відомості:
- як ділиться все майно, яке є спільно нажитим у шлюбі;
- вирішуються всі питання, які стосуються виховання дітей;
- вказується, з ким будуть проживати діти;
- призначає аліменти, причому вони можуть бути представлені фіксованою виплатою або можуть щомісяця розраховуватися на підставі доходу батьків, який буде жити окремо від дітей.
Така угода береться за основу, тому зазвичай суддя не змінює умови з цього документа, якщо вони безпосередньо не порушують права будь-якої сторони. Не допускається, щоб порушувалися права дітей або норми законодавства. Без порушень таку угоду виступає в якості виконавчого листа, тому всі умови в ньому обов’язкові до реалізації.
Досить часто всі проблеми між подружжям мирно вирішуються навіть при розірванні шлюбу в судовому порядку. Строки, протягом яких видається судом постанова про припинення відносин, не можуть бути менше 1 місяця з дати звернення, а якщо зовсім використовуються примирні заходи, то процедура може затягнутися на тривалий час.
Як проводиться процедура при наявності дітей?
Часто у подружжя є спільні неповнолітні діти, а при цьому батьки не можуть прийти до єдиного рішення щодо того, з ким залишаться діти, хто буде займатися їх вихованням, а також які аліменти буде перераховувати друга сторона. В цьому випадку всі питання вирішуються через суд. Процедура розірвання шлюбу в судовому порядку при наявності неповнолітніх дітей відрізняється деякими нюансами:
- якщо подружжя склали мирову угоду, то всі дані про нього вносяться в протокол суддею, після чого цей документ підписується обома учасниками процесу для підтвердження, що вони згодні з усіма пунктами;
- якщо сторони не можуть домовитися, то розбирає дана справа суду загальної юрисдикції;
- при розгляді цієї справи враховується матеріальний стан кожного батька, а також психологічний аспект, пов’язаний із вихованням та розвитком дітей;
- на підставі прийнятого рішення виноситься постанова, що є обов’язковою для виконання кожною стороною;
- такі процеси розглядаються виключно на відкритих засіданнях;
- нерідко суд відмовляється від рівномірного розподілу майна між батьками, щоб батько, який залишається разом з дітьми, отримав більше цінностей;
- під час розрахунку оптимального розміру аліментів враховується, яке матеріальне і соціальне становище кожної сторони;
- якщо дітям вже більше 10 років, то вони можуть висловити свою думку в процесі розгляду, тому самі розповідають судді, з ким із батьків вони хотіли б жити;
- думка дитини враховується, якщо воно не порушує права неповнолітнього, а також не суперечить його інтересам.
Нерідко при такому процесі виникають проблеми розірвання шлюбу в судовому порядку, так як діти часто хочуть залишитися з тим батьком, у якого є не надто хороше матеріальне становище. У цьому разі суд віддає перевагу психічного комфорту дітей. Додатково для іншого чоловіка призначаються аліменти, для чого враховується його офіційна зарплата, а якщо вона відсутня, то призначається незмінна сума, яка повинна сплачуватися громадянином щомісяця на дітей.
Прийняття рішення
Розірвання шлюбу за наявності дітей практично завжди здійснюється в суді. Суддя розглядає всі обставини справи, після чого виноситься судовий акт. Він повинен відповідати умовам, визначеним у гол. 16 ЦПК. У постанові обов’язково міститься інформація:
- з ким із батьків залишаються неповнолітні діти;
- хто буде виплачувати аліменти, призначені для утримання дітей;
- який буде розмір даних виплат;
- вирішується питання розділу майна.
Всі вищевказані питання є серйозними і важливими для кожної людини, тому суд повинен надавати можливість громадянам спробувати мирним способом врегулювати розбіжності. Якщо вони не можуть прийти до компромісу або ж наявне угода порушує права дітей, то суд самостійно приймає рішення.
Особливості розірвання шлюбу в судовому порядку полягають в тому, що суд під час визначення того, з ким залишиться дитина, враховує саме його інтереси, а не побажання батьків. При цьому повинні бути у обраної сторони всі умови для виховання і розвитку малюка, а інакше йому доведеться виплачувати аліменти і бачитися з дітьми у вихідні дні.
В який момент відбувається розірвання шлюбу?
Припиняються відносини між подружжям за ст. 25 СК в день, коли в силу вступає ухвалене судом рішення. Якщо ж процес виконується через ЗАГС, то розривається союз за внесення відповідної відмітки в книгу реєстрації. Суд про прийняте рішення повідомляє ЗАГС, після чого так само вноситься потрібна запис. Тому подружжю додатково доведеться звертатися до цієї установи за відповідним свідоцтвом. Без цього документа вони не зможуть вступити в новий шлюб, поміняти паспорт або оформити іншу документацію.
Скільки коштує процес?
Якщо потрібна громадянам звертатися в суд, то вони повинні усвідомлювати необхідність сплати певних коштів у вигляді мита. Держмито при розірванні шлюбу в судовому порядку дорівнює 600 руб., причому дана сума сплачується при подачі позову. Тому одночасно з позовом потрібно передати суду квитанцію про сплату мита.
Далі при розірванні шлюбу в Загсі також доведеться кожному з подружжя сплатити мито в розмірі 650 руб. Позивач першу мито може компенсувати за рахунок коштів відповідача, для чого безпосередньо в позові треба вказати дану вимогу, але не завжди воно задовольняється судом.
Таким чином, досить часто громадянам доводиться для розірвання союзу звертатися в суд. При деяких обставинах це є обов’язковим процесом. Процедура відрізняється необхідністю сплати мита і наданням різних документів і вимог, на підставі яких приймається рішення. Суд вирішує, з ким залишаються діти, як ділиться майно, які призначаються аліменти, а також можуть вирішуватись і інші численні запитання. Рішення представлене спеціальною постановою, яка обов’язково повинна виконуватися сторонами процесу.
