Спадкоємець Веспасіана
Так як Веспасіан встановив досить прозорі правила спадкування і знаходився в світі з Сенатом, то його спадкоємцем став старший син, його повний тезка Тит Флавій Веспасіан, який увійшов в історію під особистим ім’ям Тит. Всього два роки Тита вдалося побути імператором, так як вже у віці сорока одного року він помер від гарячки.
Однак і ці роки були затьмарені трьома вкрай неприємними подіями у Вічному місті. За час короткого перебування Тита у влади на підвладній імперії сталися виверження Везувію, епідемія чуми та велика пожежа у самому Римі.
Самого імператора майже всі римські історики характеризують як гармонійного, добре освіченої людини, який відрізнявся любов’ю до музики, віршування. Батько дав йому хорошу освіту, якого сам був позбавлений в силу походження.
Передумови величі
Пристрій Римської республіки зазнало значні зміни до початку першого тисячоліття нашої ери. Більшість істориків сходяться на думці, що становлення сильної централізованої влади змогло відбутися завдяки відносної політичної стабільності. Населення Римської імперії в період розквіту сягала 60 000 000 чоловік, а його структура значно змінилася за включення до складу держави нових провінцій, а також завдяки упорядкуванню станів.
Істотні зміни зазнає система поповнення Сенату новими членами. Тепер до складу вищого державного органу могли входити лише представники вищого стану країни – нобілі, в той час як вершники отримали можливість працювати в імперській адміністрації і очолювати провінції і армії.
Крім того, були введені ряд обмежень на володіння рабами. Наприклад, поповнення рабів за рахунок військовополонених ставало практично неможливим, а безпричинне жорстоке ставлення з ними заборонялось. Зате людина могла потрапити у вічне рабство, не сплативши вчасно борг.
