П’ять хороших імператорів
У період, відомий як час П’яти хороших імператор, – в період розквіту – площа Римської імперії досягає найбільшого розміру. До середини другого століття кордони імперії простягалися від Великобританії до Закавказзя, від земель германських племен до Перської затоки.
Періодом п’яти добрих імператорів називають час правління династії Антонінів, до якої відносяться Нерва, Траян, Адріан, Антонін Пій, Марк Антоній. Саме в часи цих імператорів столиця імперії була прикрашена найбільшими з відомих пам’яток античної архітектури, а уніфікована система влади поширилася по всій неосяжній країні. Однак і основи устрою Римської республіки були підірвані цими ж правителями, що призвело в подальшому до розколу країни на Східну і Західну Римську імперії і подальшого падіння Риму під натиском варварів.
