Структура армії Стародавнього Риму
Військовий підрозділ римської армії складалося з наступних військових представників:
В склад римської армії входило безліч різний підрозділів, але кожна з них було добре організовано і навчено належним чином. На чолі кута війська Стародавнього Риму стояла безпеку всієї імперії, на яку ґрунтувалася вся державна міць.
Звання і чини римських військових
Чини римської армії сприяли побудові чіткої військової ієрархії того часу. Кожен офіцер виконував певну функцію, покладену на нього. І це багато в чому сприяло підтриманню військової дисципліни всередині легіонів римської армії.
До старшим офіцерам ставився Легат легіону, Трибун Латиклавий, Трибун Ангустиклавии і Префект табору.
Легат легіону – певна особа призначався на цю посаду безпосередньо самим імператором. Причому в середньому військовий обіймав цю посаду протягом 3 або 4 років, але в деяких випадках на цьому посту він міг протриматися і трохи довше зазначеного терміну. В провінційній місцевості Легат легіону міг виконувати покладену на нього функцію намісника.
Трибун Латиклавий – на дану посаду військових вибирали своїми рішеннями імператор або сенат. В легіоні військовий, що носить це звання, вважався другою людиною за старшинством.
Префект табору ставився до третьої за важливістю і впливу посади усередині легіону. Найчастіше перфектами ставали ті ветерани, які раніше займали ранг Сотників і згодом отримали підвищення по посаді.
Трибун Ангустиклавий – ці ранги отримували ті солдати римської армії, які завідували до певної пори часу адміністративними посадами. При разі визначеної необхідності ця категорія вищих офіцерів цілком могла командувати навіть цілим легіоном.
А до середнього офіцерського складу армії Стародавнього Риму відносили такі військові звання, як Примипил і Центуріон.
Примипил був помічником командувача легіоном і йому була проучена важлива місія – організовувати охорону прапора підрозділу. А головним атрибутом і гордістю легіонів був «римський орел». Також в обов’язки Примипила входила подача певних звукових сигналів, що оповідають про початок наступу.
Центуріон – це базова офіцерське звання у всій структурі давньоримських військових побудов. В легіонах налічувалося близько 59 воїнів з даними чином, які жили разом з рядовими солдатами в наметах, а під час битв вони командували ними.
Армія стародавнього Риму мала у своїх лавах достатньо багато молодших офіцерів. До їх лав зараховувалися Опціон, Тессерарий, Декурион, Декан.
Опціон був помічником Центуріона і при першому ж випадку міг успішно замінити під час запеклих бойових сутичок з противником.
Тессерарий був заступником Опціону, при цьому в його обов’язки були покладені функції, пов’язані з організацією караулів і передачі годинним необхідних паролів.
Декурион – очолював невеликий кінний загін, що складався з 30 вершників.
Декан – командував нечисленним бойовим підрозділом, в яке входило не більше 10 солдатів.
Всі звання в римській армії присвоювалися за які-небудь конкретні заслуги у військовій сфері діяльності. Але це зовсім не означає, що найвищі чини підкорялися суто досвідченим воякам. Досить багато зустрічалося ситуацій, коли на високий пост призначався молодий, але при цьому перспективний офіцер, чудово розуміє свою справу.
