“Філософський камінь” оратора
Значить, що головне для оратора – жага знань. Дійсно, дикції, грамотності та побудови промови можна навчитися, а ось широта свідомості – не такий очевидний “навичка”.
Ми, ледь з’явившись на світ, вже опиняємося в хаосі помилкових думок і мало не з молоком годувальниці, можна сказати, впиваем омани. Марк Тулий Цицерон, “Тускуланские бесіди”
Якщо всі разом спостерігають за тінями на стіні печери, то навряд чи можуть припускати, що за її межами краще. І справа оратора – переконати їх визирнути з кокона і хоча б мигцем поглянути на реальний світ. Але для цього йому самому спочатку потрібно вирватися з похмурого полону.
