Соціальні відносини в епоху Середнього царства Єгипту
Номархи – представники вищої місцевої знаті – для зміцнення своєї влади повинні були заручитися підтримкою жрецтва. Хоча і відбулося об’єднання Єгипту під однією верховною владою фараона, реальне становище місцевих «князьків» мало чим змінилося. Вони всі також були сильні на місцях. Зате становище селянства реально погіршився. У часи Давнього царства «царські» люди – категорія осіб (вільних землеробів), зайнятих збиранням врожаю в господарстві номарха, – тепер все частіше відбувають трудову повинність у інших великих землевласників.
В цілому для Єгипту властива висока організація трудових ресурсів. В документах часто згадуються «загони» каменярів, «загони» моряків. Ремісники об’єднуються за родом занять, проте мало хто з них міг похвалитися високими доходами. В цілому спостерігається величезна прірва між різними верствами населення. Це зіграло ключову роль в подальшому ослабленні країни, і підкоренні її народами, які носять загальну назву «гіксоси», що перебувають на більш високому технічному рівні.
