Що таке навичка? Визначення, види навичок. Формування навичок

В будь-якій життєвій сфері не обійтися без потрібних навичок. У роботі, у процесі навчання або в сім’ї людина нерідко має виконувати дії «на автоматі». Навичка – це і відкривання дверей, і звичайна ходьба, і гра на складному музичному інструменті.

Визначення поняття

Нерідко у студентів або просто дорослих людей, що цікавляться даною тематикою, виникає питання: що таке навичка. Визначення цього поняття таке: навичка – це дія, яке було доведено до автоматизму і тепер може проводитися для досягнення конкретної мети. Однак є значна різниця між навичкою і власне автоматичною дією. Навичка відрізняється свідомістю. Наприклад, коли людина в стресовій ситуації гризе нігті – це автоматизм. Їзда на велосипеді – навпаки, є навиком (гризти нігті автоматично можна, їздити на велосипеді, не навчившись цьому – не можна). Під навичкою розуміють упрочившийся метод виконання дії.

Уміння формуються протягом тривалого часу і, що дуже важливо, тільки якщо людина приділяє увагу даному процесу. Цікавляться тим, що таке навичка і які його особливості, буде цікаво дізнатися і такий факт: навичка може розвиватися нескінченно. Завжди знаходиться щось, що можна поліпшити або підкоригувати.

Особливості освоєння навичок

Нерідко трапляється так, що людині простіше придбати знання, ніж відпрацювати той чи інший навик. Щоб успішно розвинути вміння, необхідно знати основні закономірності цього процесу. Психологи стверджують, що новий навик придбати набагато легше, якщо дотримуватися трьох правил.

• Перше з них полягає в тому, що в певний момент часу потрібно відпрацьовувати тільки один навик. Робота одночасно в декількох напрямках нерідко дає гірший результат. Психологи рекомендують приділяти пильну увагу вдосконаленню окремо взятого вміння. До відпрацювання наступного навички слід підходити тільки після того, як освоєно дане уміння.
• При цьому необхідно враховувати, що процес набуття навичок відбувається стрибкоподібно. Зміни накопичуються поступово, і вихід на новий рівень, як правило, відбувається несподівано. Іноді трапляється й так, що перед поліпшенням настає погіршення. Воно може бути знаком того, що скоро відбудеться якісний стрибок.
• Ще одна властивість набуття навичок полягає в тому, що це не відбувається за один день. Іноді потрібно кілька місяців тривалих і наполегливих тренувань, щоб освоїти нове вміння.

Типи навичок

Умовно всі види навичок можна підрозділити на чотири основні групи:

• Перцептивні, або сенсорні. Являють собою чуттєве відображення властивостей добре знайомого предмета, який був вивчений раніше. Прикладом такого навику може бути читання показань приладів, розпізнавання необхідних сигналів із загального шуму.
• Розумові (ментальні або когнітивні). Є автоматизованими прийомами, спрямованими на вирішення певної задачі. Розумові навички дозволяють аналізувати види взаємодій між об’єктами матеріального світу.
• Моторні навички – пов’язані з руховою пам’яттю. Особливо важливо розвивати даний вид навичок у дитини. Розрізняють навички крупної і дрібної моторики. До першого типу відносяться такі рухи, як нахили, ходьба, біг і т. д. Зазвичай розвиток даного типу навичок відбувається у людей за одним шаблоном. Перший навик, який дитина вчиться контролювати, – це рух очей. Навички дрібної моторики – це вміння керувати предметами, передавати їх з рук у руки, виконувати дії, які пов’язані з координацією роботи очей і рук. До прикладів навичок, що відносяться до даної категорії можна віднести: застібання гудзиків, гру на музичному інструменті, малювання, письмо.
• Складні поведінкові навички. Даний тип формується при безпосередній участі соціуму. Ще в дитинстві батьки заохочують потрібне поведінка у дитини і карають неправильне, ніж формують його поведінкові навички. До даної категорії відносять вміння виступати на публіці, управлінські та комунікативні навички.

Процес утворення навику

В результаті зміни структури дій поступово відбувається процес формування необхідного досвіду. Його суть зводиться до наступного:

• Змінюються прийоми виконання тих чи інших рухів. Ряд приватних рухів поступово зливається в одне загальне, а усуваються зайві рухи. Стає вище швидкість виконання рухів.
• Змінюються прийоми перцептивного контролю над виконанням дії. У ряді випадків зоровий контроль змінюється на кінестетичний, наприклад, при освоєнні гри на музичному інструменті.
• Також піддаються змінам способи центрального контролю регулювання дії. Поступово свідомість звільняється від необхідності контролювати способи дії і переноситься на навколишню обстановку і контроль кінцевого результату дії.

Ці зміни є прямим наслідком вправ – багаторазового повторення певних видів дій, метою яких є освоєння навику. Кожен навик формується і функціонує в тій системі умінь, якими людина має до цього моменту.

Інтерференція та індукція навичок

Мало знати, що таке навичка, необхідно також мати уявлення і про розвиток нових здібностей, а також про те, як різні здібності впливають один на одного. Одні з наявних навичок можуть допомагати новому, інші – заважати його застосування, треті – видозмінювати його. Взаємодія навичок буває наступних типів:

• Негативний перенос. Є й інша назва цього явища – інтерференція навичок. У цьому випадку дві дії сприймаються навчаються як подібні, в той час як насправді вони різні. У цьому випадку придбання нового досвіду сповільнюється.
• Позитивний перенос або ж індукція навичок. У даному випадку хоча два завдання і не схожі, є збіг прийомів, правил виконання, контролю і центрального регулювання виконання цих двох навичок. Формування нового навику при індукції відбувається легше. Проблема переносу навичок є однією з найбільш актуальних у сучасній педагогіці.

Кількість чи якість? Останні дослідження вчених

Численні експерименти показують, що в розвитку навичок набагато важливіше не якість повторень, а їх кількість. Це можна проілюструвати на прикладі вивчення іноземної мови. Учень вимовляє фразу, але вчитель його поправляє, так як він неправильно вимовив закінчення. Учень знову говорить пропозицію, на цей раз з правильним закінченням у слові, однак при цьому використовує неправильну тимчасову форму. Викладач його поправляє, але тепер невдачливий студент робить помилки у вимові. Підсумок таких занять, як правило, такий: людина, колись вивчав іноземну мову, може промовити кілька речень, правильно, але робить це без впевненості.

Для порівняння можна розглянути більш сучасні методики навчання мовам. Велика кількість експериментів продемонструвало, що підхід з акцентом на велику кількість мовленнєвої практики набагато ефективніше, ніж щохвилинне виправлення помилок в пропозиціях. До кінця першого року навчання результати тих студентів, які роблять упор на кількість повторів, вище, ніж вивчають мову за старою методикою.

Формувати уміння в безпечних умовах

Ще один важливий фактор успішного формування навичок полягає в тому, що нові вміння необхідно тренувати в безпечних умовах, принаймні, спочатку. Людська природа така, що нам не терпиться якомога швидше випробувати нове уміння на практиці: блиснути грою на незвичайному музичному інструменті або ж випробувати нову модель поведінки, про яку було розказано на психологічному тренінгу. Однак це серйозна помилка. Відпрацьовувати нові навички необхідно тільки безпечною і комфортною обстановці.

Навички, які знадобляться в роботі

Нерідко з’являється необхідність цікавитися тим, що таке навичка, не просто з цікавості. Знати особливості набуття навичок, а також їх застосування в тій чи іншій професійній сфері іноді потрібно при пошуку роботи. Як правило, інформацію про таких уміннях необхідно заповнювати вже на етапі складання резюме. Звичайно, більшість шукачів в тій чи іншій мірі володіють потрібним набором професійних навичок. Однак є і такі вміння, про які пам’ятають не всі шукачі при заповненні анкети. Це наступні навички:

• Вміння працювати в команді;
• Навички управління часом;
• Творче мислення;
• Стратегічне мислення;
• Здатність швидко навчатися;
• Посидючість;
• Уміння працювати в режимі багатозадачності.

Для кожної посади будуть свої професійні навички, які необхідно вказати заявника. Їх вказівка дозволить претендентові показати себе в кращому світлі і отримати бажану роботу. Адже роботодавці відбирають працівників не тільки за критерієм наявності професійних вмінь і освіти, але і за тим переваг або недоліків, які є у кожного з кандидатів.

Комунікативні навички

Окремо варто відзначити і цей вид здібностей, які відносяться до категорії складних поведінкових навичок. Вони важливі практично в будь-якій області діяльності. Не бентежитися, виступаючи перед великою аудиторією, не губитися в новій компанії, гідно триматися на співбесіді – багатьом ці вміння необхідні для досягнення успіху. Розвиток комунікативних навичок відбувається в ранньому віці. Однак якщо батьки не турбувалися подібним завданням, і їх чадо виросло в закомплексованого дорослої людини, то така ситуація цілком може бути поправна. Можна працювати над собою самостійно, а можна звернутися до професійного психолога. Щоб розвинути цей вид навичок, необхідно як можна більше спілкуватися з людьми: дзвонити друзям і знайомим, питати думку колег з приводу тієї чи іншої проблеми.