У ст. 120 і 122 НК РФ закріплена відповідальність за невиконання вимог податкового законодавства з обліку об’єктів оподаткування, витрат і доходів, а також по сплаті обов’язкових платежів. В якості покарання встановлено штраф. Його величина залежить від характеру і кількості порушень, а також виникли наслідків. Розглянемо докладніше ст. 120 НК РФ з коментарями юристів. 
Види порушень і покарання
Штраф за ст. 120 НК РФ ставиться за грубе порушення положень, що регламентують порядок обліку платником об’єктів оподаткування, витрат і доходів:
- здійснене протягом одного звітного періоду;
- допущене протягом 1-го податкового періоду;
- що спричинило заниження оподатковуваної бази.
У першому випадку грошове стягнення складе до 10 тис. р. Така величина штрафу визначена у п. 1 ст. 120 НК РФ. Якщо порушення допущені протягом 1-го періоду, сума збільшується до 30 тис. н. Якщо дії суб’єкта призвели до заниження бази, з нього може бути стягнуто 20 % від величини неотчисленного податку (або страхових внесків), але не менше 40 тис. р.
Грубе порушення порядку обліку
Під ним в рамках ст. 120 НК РФ слід розуміти відсутність:
- первинної документації;
- рахунків-фактур;
- регістрів податкового/бухобліку.
Грубим порушенням визнається також систематичне неправильне/несвоєчасне відображення інформації на рахунках, у регістрах, звітних документах:
- господарських операцій;
- нематеріальних активів;
- грошей;
- фінансових вкладень;
- ТМЦ.
Однократність відповідальності
При вчиненні конкретного правопорушення винна особа може бути покарана лише один раз. Відповідне положення випливає з багатьох діючих нормативних актів. Якщо говорити про податкові порушення, то принцип однократності відповідальності закріплений у статті 108 НК (п. 2). 
Судам слід врахувати, що відповідальність і покарання за грубе невиконання порядку обліку, що призвело до заниження оподатковуваної бази, встановлені в пункті 3 ст. 120 НК РФ. Але якщо заниження сталося з підстав, не зазначених в нормі 120, відповідальність повинна наставати за статтею 122 Кодексу.
Цього підходу дотримувалися багато арбітражні інстанції до прийняття пленарного постанови ВАС № 57 від 2013 р., а Постанова № 5 від 2001 р. втратило силу. Сьогодні пояснення щодо застосування положень пункту 3 ст. 120 НК РФ відсутні.
Разом з тим в чинному раніше Постанові № 5 згадувався саме п. 3 розглядуваної норми (а не вся стаття в цілому). Враховуючи це, окремі судові інстанції допускають можливість застосування санкцій до винних осіб за 3 пункту ст. 120 НК РФ та 122 статті.
Склад правопорушення
Для поставлення покарання за статті 120 НК РФ необхідно не тільки встановити факт вчинення порушення, але і вину особи. Наприклад, при неподанні документації, запитуваної контрольним органом у термін, зважаючи на її розкрадання, псування у зв’язку з пожежею, затопленням та іншими обставинами непереборної сили, кваліфікуюча ознака порушення і вина суб’єкта відсутні. Судова практика підтверджує цей висновок. 
Особливості розглядів
У статті 100.1 ПК закріплені правила розгляду справ, пов’язаних з податковими порушеннями. В нормі сказано, що факти недотримання вимог Кодексу, виявлені під час виїзної або камеральної перевірки, розглядаються в порядку, встановленому статтею 101 НК. Також у статті йдеться, що справи про правопорушення, виявлених під час здійснення інших контрольних заходів, крім зазначених у 120, 122, 123 нормах, розбираються за правилами ст. 101.4.
Якщо виявлено, що авансовий рахунок-фактура не був виставлений, ИФНС може накласти штраф на платника за грубе порушення порядку обліку об’єктів оподаткування, витрат і доходів по статті 120 НК РФ.
Якщо в представленій декларації не відповідають інформації, отриманої в ході обміну даними між контрольними органами держав-учасниць МС Євразес, до платника можуть застосовуватися санкції, відповідно з 9 пунктом 2 статті Протоколу від 2009 р. При цьому факт невідповідності не визнається підставою для поставлення штрафу, оскільки в НК така підстава не передбачено. Якщо ж у діях платника будуть виявлені ознаки порушень, передбачених 120 і 122 статтями, до нього можуть застосовуватися відповідні заходи. 
Строк давності
Про нього йдеться у статті 113 НК. На підставі положень норми, до платника можуть застосовуватися міри відповідальності, якщо з дня вчинення порушення або з дня, наступного за останнім днем звітного періоду, в рамках якого було допущено правопорушення, і до винесення рішення про поставленні покарання пройшло менше трьох років.
Цей порядок, однак, до випадків, закріпленим 120 і 122 статтями ПК, застосовується лише частково. Щодо порушень, зазначених у цих нормах, діє правило про обчислення давностного терміну з дня, що йде після дати завершення звітного періоду.
У ПК не передбачено поняття триваючого правопорушення. Якщо в ході перевірок контрольний орган виявить порушення порядку обліку об’єкта оподаткування з ПДФО в розрізі кожного фізособи, організацію можна притягнути до відповідальності за єдине правопорушення по статті 120 ПК. 
Кпап
У законодавстві присутня аналогічна стаття, що закріплює санкції за грубі порушення ведення бухобліку та подання звітності. Заходи відповідальності за ці діяння встановлені в ст. 15.11 КоАП. В якості суб’єктів порушення виступають керівник підприємства (особа, на якій лежить відповідальність за організацію бухобліку) і головний бухгалтер (відповідальний за безпосереднє ведення обліку).
У зазначеній нормі Кпап передбачено покарання від 2-х до 3-х тис. р.
Грубими порушеннями положень, що регламентують порядок обліку і подання звітності, вважається заниження величини податків і зборів, нарахованих до сплати, не менше ніж на 10 %, що виникло у зв’язку з викривленням даних.
Звільнення від відповідальності
Покарання посадовим особам може не звинувачують, якщо підприємство надасть уточнену декларацію і сплатити на підставі відомостей, відображених у ній, неотчисленные раніше суми зборів і податків, пені, з дотриманням приписів, закріплених пунктами 3, 4, 6 статті 81 НК. Звільнення від відповідальності можливе, якщо в діях осіб виявлено ознаки інших правопорушень.
У будь-якому випадку питання про можливість або неможливість застосування до винним санкцій, передбачених законом, має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи фактори, що пом’якшують відповідальність.
Висновок
В даний час діє змінена редакція статті 120 ПК. З 01.01.2014 р. в нормі відсутня вказівка на суб’єкт порушення. У колишній редакції до числа осіб, які притягуються до відповідальності, були віднесені ІП та юридичні особи.
У початковій редакції статті 120 був присутній також і п. 4. У ньому встановлювалася відповідальність за порушення порядку оформлення податкової декларації. Зокрема, санкція передбачена за несвоєчасне/невірне відображення у звітності витрат і доходів, джерел надходжень, суми податку, інших відомостей, що стосуються розрахунку і відрахування обов’язкових платежів. Цей пункт був зі статті виключено на підставі ФЗ № 154 від 1999 р. 
У Держдуму був внесений законопроект № 460262-6. У ньому передбачається внесення п. 5 в статтю 120. На думку законодавців, у цьому пункті слід передбачити відповідальність за виплати доходів громадянам без укладення з ними трудових договорів. Згідно з внесеною пропозицією, штраф за це повинен скласти 20 тис. р.
