Сутність доказів
Щодо поняття сутності доказів, як і щодо їх правової природи, існує кілька різних думок і позицій.
Одними авторами судові докази розглядаються виключно як відомі дані і факти, які можуть допомогти у встановленні шуканих, раніше невідомих фактів.
Інші автори трактують сутність доказування як одночасно і відомі фактичні дані і засоби доказування.
Представники третьої сторони є прихильниками концепції, в якій сутність кожного доказу визначається сукупністю його процесуальної форми та змісту, які є її важливими і невід’ємними елементами.
Ознаки доказів
Аналізуючи позиції правознавців і положення нормативних актів, можна виділити дві ознаки доказів:
- докази є відомості про факти;
- доказ тісно пов’язані з предметом процесу доказування.
Отримання та розгляд доказів здійснюється у процесуальній формі.
В процесі судового доказування докази як відомості або дані про факти зустрічаються в різних документах, свідченнях та інших матеріалах. Наприклад, договір про дарування є угодою, відомості про яку зберігається в документах, а у сторін договору – у пам’яті.
Якщо справа стосується опитування свідків у судовому порядку, має місце забезпечення доказів нотаріусом, яке відбувається при необхідності або на прохання сторін, які в цьому зацікавлені. Носії інформації – це документи, речі або люди. Тому у вищевказаних випадках люди і документи є джерелами доказів.
