Праця є невід’ємне право. Кожен з нас може вибирати діяльність по душі, спеціальність і роботу. Трудове право регулює найважливішу частина життя будь-якого дорослої людини. Тому знання про нього буде корисно кожному. Для того щоб розібратися з його системою, необхідно розуміння, що взагалі таке трудове право і з чого воно складається.
Визначення
Поняття трудового права нерозривно пов’язана з відносинами у сфері найманої праці. Якщо говорити більш грамотною мовою, то трудове право – це галузь права, що регулює відносини між роботодавцем і працівником. Праця – це основа розвитку будь-якого суспільства. Як кажуть, він облагороджує. Він є природною потребою людини, через нього можна реалізувати свої навички, вміння і таланти. За допомогою праці людина перетворює природу, впливає на неї, розвивається сам, формуючи з себе особистість. Цінність і значення трудового права по-справжньому високі.
Метод
Предмет і метод правового регулювання допомагають зрозуміти сутність права, яким чином і на що конкретно воно впливає. Предмет відповідає на запитання, на які саме суспільні відносини поширюється дія. Метод – це сукупність прийомів і засобів правового впливу на предмет.
Метод трудового права є сукупність прийомів, що впливають безпосередньо на трудові відносини за допомогою правових норм. Вплив може виходити від держави, мати законодавче закріплення, або ж бути локальним, що передбачає регулювання шляхом видання локальних актів роботодавцем, які не повинні суперечити законам.
Крім вищенаведених методів, у трудовому праві поєднується договірне, імперативне і рекомендаційний регулювання. Договірне як раз і передує виникненню прав, через договір встановлюються, реалізуються, змінюються і припиняються трудові відносини. Рекомендаційний або диспозитивний метод регулювання передбачає можливість вибору учасниками трудових відносин певної поведінки. Імперативний метод – це жорсткі приписи, норми права, що закріплюють тільки один можливий варіант поведінки, що дає гарантії незмінності певної частини правовідносин.
Предмет
Як вже було сказано вище, предмет – це суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації права на працю, функціонування ринку праці. Предмет права дуже важливо знати і вміти визначати, він є одним з критеріїв відмежування трудового права від інших галузей.
У самому понятті трудового права укладений предмет – трудові відносини, на них хотілося б зупинитися трохи докладніше.
Взаємини на роботі
В трудові відносини залучена велика частина дорослого населення. Вони засновані на трудовому договорі. Укладення договору тягне за собою цілий ланцюг прав і обов’язків. Роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату за найману працю відповідно до кваліфікації працівника, організувати умови для цієї праці, в свою чергу, працівник зобов’язаний підкорятися вимогам законодавства і локальних актів організації, дотримуватися розпорядок і т. д.
Відмітною ознакою трудових правовідносин є наявність певних суб’єктів: працівника і роботодавця. Саме завдяки участі двох цих суб’єктів виникають правовідносини. Для того щоб правовідносини виникли, необхідний вольовий акт, це підводить до наступного ознакою – вольового характеру правовідносин. Важливою ознакою є виконання певної роботи. За будь-яку роботу повинна бути гідна оплата, це наступний ознака – відшкодувальний характер правовідносин. Трудові правовідносини завжди розраховані на якийсь термін, тобто вони носять тривалий характер, що також є ознакою, як і виникають у процесі права та обов’язки. І заключний ознака – державна захист.
Систематизація
Характеристика системи трудового права дається в розрізі трьох понять: як науки, галузі права і як навчальної дисципліни.
В загальному розумінні цей термін означає законодавчу структуру, яка включає в себе різні інститути.
Система трудового права як наука – це набір поглядів, вчень, висновків. Вона досліджує та оцінює норми права і нормативні акти, проводить порівняльні аналізи між правовими системами різних держав.
Система трудового права як навчальної дисципліни поділяється на загальну і особливу частину. Загальна частина включає норми, що поширюють свою дію на всі трудові відносини. Особлива частина – це інститути, які формуються за принципом однорідності норм (тобто вони регулюють якусь певну область правовідносин). Часто, кажучи про те, які інститути належать до особливої частини, пропонують звернутися до розділів Трудового кодексу РФ. Це помилкова думка. Деякі розділи не є самостійними інститутами, наприклад, розділ про робочому часу, наступні за ним розділи, часу відпочинку, оплати та нормування праці та ін насправді всі інститути, що входять в систему трудового права, перераховані в ст. 1 ТК РФ, ось деякі з них:
Принципи, на яких базуються трудові відносини
Принципи – це основні положення права, визначають його спрямованість. У трудовому праві принципи поділяються на наступні категорії:
Найбільший інтерес представляють саме галузеві. Вони поширюють свою дію на відносини працівника і роботодавця. Законодавець виділив декілька найважливіших принципів, у першу чергу, це – право на працю, будь-яка людина може сам вибирати цікаву діяльність. Другим виділеним принципом є рівноправність суб’єктів трудових відносин. Два наступних закріплюють право на гарні умови праці і на оплату праці. Ще два принципи говорять про заборони – це заборона на різні види дискримінації та заборона на примусовий, насильницький працю. Всі вони в сукупності покликані врівноважити систему трудових правовідносин.
Джерела
Для правильного функціонування всієї системи права, вона повинна спиратися на джерела. Говорячи простими словами, це – закони, правові звичаї, акти, прийняті роботодавцем. Система джерел трудового права виглядає наступним чином:
Функції
Кожна система права існує для вирішення певних завдань, регулювання конкретної галузі. Система трудового права характеризується наявністю таких основних функцій:
- соціальна (головне її завдання – забезпечення основних аспектів трудових відносин: реалізація права на працю, охорона праці, гідні умови праці тощо);
- регулятивна (дана функція властива всім правовим галузям, вона забезпечує реалізацію всіх норм);
- захисна (передбачає державний контроль, з метою запобігання порушення законодавства, сюди ж відноситься і державний нагляд);
- економічна (спрямована на ефективність трудової діяльності);
- виховна (система покарань і заохочень: преміювання, дисциплінарна відповідальність).
Місце трудового права в системі галузей російського права
Трудове право є самостійною галуззю. Але це не означає, що воно не взаємодіє з іншими галузями і повністю відокремлено. Так, у нього є свій унікальний предмет, але є й перетину з іншими галузями. Питання трудових правовідносин у тій чи іншій мірі регламентують різні галузі законодавства. Найбільш близькі в цьому плані цивільне право, адміністративне, право соціального забезпечення і, звичайно, конституційне. Розглянемо кожну з галузей окремо.
Конституційне право, як вже згадувалося вище в статті, яка закріплює основні положення, що стосуються праці, але вони отримують свою конкретизацію саме в трудовому. Конституційне право, як основний закон, взаємодіє з будь-якою галуззю.
Цивільне право найбільш близько до трудового. Їх розмежування має дуже важливе практичне значення. Так, наприклад, якщо під час судового засідання буде встановлено, що договором цивільно-правового характеру регулюються трудові правовідносини, то до них будуть застосовуватись норми трудового законодавства. Таким чином реалізується найважливіша економічна функція держави. Саме трудове право пристосоване для вирішення виникаючих спірних ситуацій у сфері між працівниками і роботодавцями.
У чому співвідношення трудового і адміністративного права? Вони перетинаються, коли питання стосується діяльності державних та інших службовців. Трудове право регулює ту їх частину, що стосується безпосередньо праці (оплата, нормированность тощо), а адміністративне – саму діяльність.
Право соціального забезпечення і трудове право стикаються в тому, що найчастіше призначення якого-небудь соціального забезпечення пов’язане з відрахуванням страхових внесків із заробітної плати. Найпростіший приклад – трудова пенсія.
Характеристика особливостей
Особливість системи трудового права безпосередньо пов’язана з її суб’єктним складом. Основними суб’єктами є працівник і роботодавець. Вони не єдині, але саме їх взаємини є об’єктом трудового права. Сама наявність системи таких правовідносин обумовлено взаємодією унікальних суб’єктів.
Сучасна Росія
Трудове законодавство часто піддається змінам, це пов’язано з недосконалістю норм, і з розвитком суспільства. Наприклад, зараз активно обговорюється ситуація з самозайнятим населення. Статистика говорить про те, що таких кілька мільйонів. Звичайно, в першу чергу це робиться для отримання додаткового прибутку державі, збору податків, але мова зараз не про це. Для того щоб вивести всіх самозайнятих з тіні, необхідно надати їм правовий статус. Відповідно, внести зміни до ТК РФ. Велика кількість людей працює віддалено, не на місцях, всеизменяющийся світ вимагає від законодавства змін і руху в ногу з часом. Але, на жаль, на даному етапі швидкість прийняття законодавчих норм значно повільніше розвитку суспільства. Законодавець робить певні кроки в бік вдосконалення трудових правовідносин, навіть їх віртуалізації (введення електронних листків непрацездатності, трудових книжок, навіть поява електронного договору), поліпшення системи трудового права, але поки вони недостатні.
